03.09.2024
Справа № 331/2018/24
Провадження № 2/331/1440/2024
03 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Антоненко М.В.
за участю секретаря: Байрамової Д.А.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 132942,40 гривень, судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, шляхом проставлення електронного цифрового підпису договору за допомогою ідентифікатора, було укладено договір № 5584281 про надання споживчого кредиту в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 гривень, строком користування 30 днів, з датою повернення 17.02.2023 року, з процентною ставкою 1,99 % в день. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, затверджених наказом ТОВ «Авентус Україна» №19-ОД від 05.01.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documehts.
ТОВ «Авентус Україна» свої договірні зобов'язання виконало належним чином, надавши відповідачу кредит, шляхом зарахування коштів на його платіжну карту НОМЕР_1 . 24.03.2022 року свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та процентів відповідач не виконав.
Надалі відповідач оплату за вищевказаним кредитним договором не здійснював.
29.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна",було укладено договір факторингу № 29-05/2023-Ф, за яким останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Зазначило, що воно повідомило відповідача про набуття ним статусу кредитора, однак це повідомлення було проігнороване, а заборгованість відповідачем не погашена.
Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 5584281 від 22.02.2022 року у розмірі 120520,00 грн., з яких: 25000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 95520,00 грн. заборгованість з нарахованих відсотків, а також відшкодувати з відповідача 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2024 року провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, відзив на позов не надав, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір № 5584281 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу на підставі заявки позичальника для отримання кредиту на відповідному Інтернет - ресурсі https://creditplus.ua/ru/documehts. Прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом заповнення останнім формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ОСОБА_1 підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М108515.
У зазначеному договорі сторони погодили всі його істотні умови, зокрема те, що невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджені наказом № 19 ОД від 05.01.2022. Відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, які розміщенні на сайті кредитора.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході в його особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки правильності введення коду, направленого мобільного телефону споживача.
Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 цього договору визначено, що товариство надає споживачу грошові кошти у розмірі 25000 грн., строком на 30 днів, з датою повернення 17.02.2023 року, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту , а також в межах нового строку кредиту.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі і 22.02.2022 здійснило переказ грошових коштів в сумі 25000 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору, станом на 20.01.2023 відповідачу була нарахована заборгованість в розмірі 120520,00 грн., з яких: 25000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 95520,00 грн. заборгованість з нарахованих відсотків
29.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна", було укладено договір факторингу № 29-05/2023-Ф, за яким останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
В подальшому ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" направило ОСОБА_1 на електронну пошту повідомлення про відступлення ним права грошової вимоги, з пропозицією сплатити заборгованість за зазначеним кредитним договором на рахунок нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна», з зазначенням його реквізитів та реквізитів банку отримувача .
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Частиною 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
При цьому, на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, у визначений цим договором строк, тіло кредиту і проценти за строк користування кредитними коштами не повернув.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїм процесуальним правом сторони в процесі щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, суд, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2422,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
10.07.2023 року з метою захисту своїх прав та законних інтересів у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося за наданням йому професійної правничої допомоги до адвоката Столітнього М.М., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги від 07.07.2022 року № 10/07-2023.
Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених у рахунку-фактурі .
Так вартість послуг за договором від 10.07.2023 року № 10/07-2023 визначена у звіті про надання правової допомоги та складає 10000,00 гривень.
Розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи складають, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року № 10/07-2023, звіту про надання правової допомоги , рахунку на оплату замовлення № 629/26/03 від 26.03.2024.
Згідно платіжної інструкції № 4247 позивачем було перераховано адвокату Столітньому М.М. 10000,00 гривень за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно р/ф № 629/26/03 від 26.03.2024.
Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Враховуючи, що позивачем надано до суду опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідачем клопотання про зменшення вказаних витрат заявлено не було , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість у розмірі 120520,00 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складений 03 вересня 2024 року.
Суддя: М.В. Антоненко