03 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7246/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ014811 від 15.08.2023.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що в спірних правовідносинах не виступав перевізником, а тому не є суб'єктом відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz 1317D, номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі М-30 (Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине) 714 км, за результатами якої складено Акт № 352434 від 12.07.2023.
В результаті проведеної перевірки встановлено порушення з боку позивача, як власника транспортного засобу, статей 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час надання послуг з перевезення вантажів згідно з товарно-транспортною накладною № 313 від 06.09.2022, перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Згідно з постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ014811 від 15.08.2023, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Вказана постанова є предметом оскарження в даній адміністративній справі.
Межами розгляду апеляційної скарги є доводи позивача, що він не є особою, яка здійснювала вантажне перевезення, а тому не є належним суб'єктом притягнення до відповідальності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Проаналізувавши наведену правову норму, можна дійти висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідно встановити який суб'єкт господарювання використовував транспортний засіб Mercedes-Benz 1317D, номерний знак НОМЕР_1 , на законних підставах, що є головною ознакою автомобільного перевізника.
Статтею 48 вищеназваного Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, видаткова накладна є лише документом на вантаж, який має бути наявний у водія, тоді як обов'язковим документом для автомобільного перевізника є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
Редакція Порядку № 1388 на час виникнення спірних правовідносин визначала, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до п. 16 цього Порядку, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
У разі звернення до сервісного центру МВС власника транспортного засобу - фізичної особи чи фізичної або юридичної особи, якій власник передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами до закінчення строку дії виданого тимчасового реєстраційного талона, такий документ визнається недійсним, про що відповідні відомості в день звернення вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.0.2010 № 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861, передбачено, що якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.
Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона (пункт 6.3).
Аналіз вищенаведених норм дає можливість дійти беззаперечного висновку, що власник може передати транспортний засіб фізичній або юридичній особі, натомість факт такої передачі має бути підтверджений лише документами, оформленими в установленому законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Отже, власник може передати транспортний засіб іншій особі шляхом подання відповідної заяви до сервісних центрів МВС, яка набуває статусу належного користувача після внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідних відомостей.
В межах даної справи позивач не надав до суду докази внесення до Єдиного державного реєстру транспортного засобу станом на 12.07.2023 відомостей про ФОП ОСОБА_2 , як належного користувача транспортного засобу Mercedes-Benz 1317D, номерний знак НОМЕР_1 .
При цьому доводи апелянта, що саме ФОП ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача, користується транспортним засобом, не є належним доказом такого факту, в силу приписів вищенаведених норм законодавства.
Також не є доведеними доводи апелянта, що саме ФОП ОСОБА_2 виступала автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, що підтверджується видатковою накладною, адже, по-перше, такий документ не був наданий під час перевірки, по-друге, видаткова накладна не є документом суворої звітності, а є лише документом на вантаж. При цьому чинне законодавство не встановлює юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, викладених у видатковій накладній, а тому такий документ не може самостійно підтверджувати юридичний факт, як то належного автоперевізника.
Також позивачем не спростовані висновки суду першої інстанції належними поясненнями з посиланням на норми чинного законодавства та допустимими доказами.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він не є належним суб'єктом відповідальності у спірних правовідносинах, саме порушення апелянтом не оскаржується, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанова Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року в адміністративній справі № 340/7246/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 03 вересня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 328 КАС України.
Повна постанова складена 03 вересня 2024 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова