03 вересня 2024 року Київ № 240/33303/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по нарахуванню та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнення недоотриманої суми.
Ухвалою суду Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року передано матеріали адміністративної справи №240/33303/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Київського окружного адміністративного суду м. Києва в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, передбаченої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11566,00 гривень.
Позов мотивовано протиправністю відмови у виплаті позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи щорічної грошової допомоги до 5 травня 2022 рік у розмірі, меншому ніж встановлено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що при проведенні перерахування коштів на виплату щорічної разової допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства і ніяким чином не порушив права та законні інтереси позивача.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Ємільчинським РВ УДМС України в Житомирській області 29.03.2013.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності.
Також, ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.
Позивачу у 2022 році виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 3906,00 грн на підставі Постанови КМУ №540 від 07.05.2022, що визнається сторонами.
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги, у листопаді 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 14.12.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, повідомив позивачеві, що одноразова грошова допомога до 5 травня виплачується у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022, який для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи складає 3906,00 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та здійснення виплат у неналежному розмірі протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV, яким статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") доповнено частиною в такій редакції: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Статтею 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вказані приписи Бюджетного кодексу України 07.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі Постанова №540), відповідно до п.2 якої визначено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, серед іншого органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. При цьому згідно додатку до вказаного Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, I групи - 4421 гривня; II групи -3906 гривень; III групи - 3391 гривня.
Саме керуючись цією нормою, в 2022 році відповідачем було виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3906,00 грн, що не заперечується відповідачем.
З приводу вказаних доводів суд відмічає, що рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-Р/2020 (справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV і Постанова КМУ №540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги слід застосовувати не Постанову №540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 по зразковій справі №440/2722/20, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін. Під час розгляду зразкової справи Верховний Суд також дійшов висновку, що при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 9 липня 2003 року, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому суд враховує, що дана справа не є типовою справою у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі №440/2722/20 враховані судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом пункту 2 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 13 червня 2023 року по справі № 560/8064/22, у якій Верховний Суд відступив від висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Таким чином, беручи до уваги на викладене, суд вважає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-ХІV, яким передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
При цьому, пунктами 2 та 3 Постанови №540 передбачено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема:
- органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Пунктом 5 Постанови №540 встановлено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
- пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
- регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Тобто, у даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є ГУ ПФУ в м. Києві, оскільки позивач є пенсіонером, якому станом на 5 травня 2022 року призначено пенсію, що не є спірним, а згідно Постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році особам які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) станом на 5 травня 2022 р., здійснюється органами Пенсійного фонду України. Факт виплати саме ГУ ПФУ в м. Києві позивачу грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік та не заперечується відповідачем.
Отже, виплата Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу разової грошової допомоги у сумі 3906 грн. не відповідає вимогам законодавства та свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
З урахуванням виплачених у 2022 році коштів в розмірі 3906 грн., сума недоотриманої позивачем разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році становить 15472,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина1 статті 6 КАС України).
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо нарахування одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а наведені доводи не було спростовано відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в сумі 3906,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом № 3551, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачу суму.
Враховуючи все наведене в сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як інваліду війни 2 групи, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.