про продовження процесуальних строків на усунення недоліків
03 вересня 2024 року №320/29670/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про витребування документу,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- витребувати у відповідача копію довідки військово-лікарської комісії від 4.03.1996 року, належним чином посвідчену, яка була проведена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 (округ) сапера у військовій частині НОМЕР_2 м.Харків 310058.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 липня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про витребування документу залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України.
Позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій вимоги до відповідача у прохальній частині викладено наступним чином:
- визнати противоправним бездіяльність відповідача - Міністерства оборони України, витребувавши у відповідача копію довідки військово - лікарської комісії від 4.03.1996 року, належним чином посвідчену, яка була проведена відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово службовця вч НОМЕР_3 (округ) сапера у військовій частині НОМЕР_2 м. Харьків 310058.
Розглянувши уточнену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 4, 5 і 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст заявлених позовних вимог повинен сформульований максимально чітко і зрозуміло до конкретного відповідача, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В уточненій позовній заяві позивач просить визнати противоправним бездіяльність Міністерства оборони України, не зазначаючи при цьому, в чому саме полягає така бездіяльність.
Вимога ж зобов'язального характеру взагалі відсутня.
Разом із тим, з огляду на наведені вище положення КАС України, суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права, тому пропонує позивачу провести зміст позовних вимог у відповідність до визначених КАС України способів захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною 2 статті 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, оскільки вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 2 липня 2024 року не виконані, суд дійшов висновку щодо продовження позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами, зазначивши у прохальній частині в чому саме полягає бездіяльність відповідача та зазначення вимоги зобов'язального характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Міністерства оборони України про витребування документу.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами, зазначивши у прохальній частині в чому саме полягає бездіяльність відповідача та зазначення вимоги зобов'язального характеру.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Кочанова П.В.