30 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/4238/24
категорія 111031200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
від 14.11.2023 №0213470409, №0213480409, № 0213460409, № 0213450409, № 0213430409, № 0213420409, № 0213490409, № 0213210409, № 0213240409;
від 13.11.2023 №0210690407, № 0210640407, №0210780407, № 0210790407, № 0210800407, № 0210820407, № 0210760407, № 0210730407, № 0210710407, № 0211090407, № 0210560408, № 0210570408, № 0210580408, № 0210550408, № 0210890408.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем при прийнятті оспорюваних рішень не враховано, що усі платіжні інструкції для сплати грошових зобов'язань було своєчасно надіслано до банківської установи, на своєму рахунку товариство мало необхідну кількість коштів для проведення платежів, проте у зв'язку із зупиненням видаткових операцій згідно рішення спеціального уповноваженого органу виконавчої влади, дані платежі було проведено банком лише після зняття даної заборони. Наголошує, що в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.109 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що деякі із вказаних рішень місять недоліки щодо їх складання (відсутність обов'язкових реквізитів).
Ухвалою суду від 07.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважаючи, що штрафні санкції в розмірі 5% за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання застосовуються незалежно від наявності вини платника.
Ухвалою суду від 28.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Третя особа в письмових поясненнях навела свої аргументи стосовно обставин цієї справи, вказавши, що видаткові операції по рахунку товариства були нею зупинені у зв'язку з наявністю відповідних рішень Державної служби фінансового моніторингу України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024 та №01-50В від 10.07.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.05.2024 по 15.05.2024 та з 29.07.2024 по 12.08.2024.
У зв'язку із переїздом суду до нового приміщення у період з 10.04.2024 по 16.04.2024 у судді був відсутній доступ до КП "Діловодство спеціалізованого суду".
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2023 року посадовими особами відділів ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральні перевірки Акціонерного товариства "Житомиробленерго" щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, за результатами яких складено акти №16871/06-30-04-09-14/22048622 від 12.10.2023 року, №17660/06-30-04-07 від 24.10.2023 року, №16860/06-30-04-08/22050056 від 12.10.2023 року та №16870/06-30-04-08/22048622 від 12.10.2023 року.
В ході перевірок податковим органом встановлено порушення товариством термінів сплати (перерахування) узгоджених сум податкових зобов'язань орендної плати за землю з юридичних осіб, які вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не сплачені у встановлений законом строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 ПК України, внаслідок чого утворився податковий борг.
На підставі акту перевірки №16871/06-30-04-09-14/22048622 від 12.10.2023 року ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2023:
- № 0213470409 про сплату штрафу у сумі 139,22 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213480409 про сплату штрафу у сумі 30,41 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213460409 про сплату штрафу у сумі 2,27 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213450409 про сплату штрафу у сумі 1,27 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213430409 про сплату штрафу у сумі 101,36 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213420409 про сплату штрафу у сумі 185,02 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213490409 про сплату штрафу у сумі 146,40 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213210409 про сплату штрафу у сумі 140,58 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0213240409 про сплату штрафу у сумі 101,59 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
На підставі акту камеральної перевірки №17660/06-30-04-07 від 24.10.2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023:
- № 0210690407 про сплату штрафу у сумі 1,77 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210640407 про сплату штрафу у сумі 0,25 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210780407 про сплату штрафу у сумі 1,16 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210790407 про сплату штрафу у сумі 177,39 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210800407 про сплату штрафу у сумі 1,02 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210820407 про сплату штрафу у сумі 1,55 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210760407 про сплату штрафу у сумі 1531,33 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210730407 про сплату штрафу у сумі 114,66 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210710407 про сплату штрафу у сумі 3,26 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0211090407 про сплату штрафу у сумі 310,31 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб.
На підставі акту камеральної перевірки №16860/06-30-04-08/22050056 від 12.10.2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023:
- № 0210560408 про сплату штрафу у сумі 51,20 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210570408 про сплату штрафу у сумі 1477,38 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210580408 про сплату штрафу у сумі 366,57 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб;
- № 0210550408 про сплату штрафу у сумі 39,10 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб.
На підставі акту камеральної перевірки №16870/06-30-04-08/22048622 від 12.10.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 №0210890408 про сплату штрафу у сумі 133,04 грн. за платежем Земельний податок.
За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби України від 31 січня 2024 року спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Не погодившись із переліченими податковими повідомленнями-рішеннями про застосування до нього штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку доказам, матеріалам, обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктами 38.1 та 38.3 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Виходячи з положень пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18 наголосив, що при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов'язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов'язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій, поданих позивачем для погашення сум узгодженого грошового зобов'язання, в них чітко зазначено дату і час отримання/прийняття до виконання банківською установою даних платіжних інструкцій та дата валютування 29 травня 2023р., а дата і час виконання 01 червня 2023р., що й зумовило порушення граничного терміну сплати цього зобов'язання (був до 31 травня 2023 року).
Будь-яких доказів того, що банком платіжні інструкції з якихось причин повертались без виконання (неналежне оформлення, відсутність підписів тощо), матеріали справи не містять.
При цьому, згідно з випискою по рахунку позивача станом на 29 травня 2023 року у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 53791481,48 грн, тобто в обсязі, достатньому для проведення платежів за вказаними платіжними інструкціями.
Як пояснює третя особа, вказані платежі не були проведені у день надходження платіжних інструкцій у зв'язку із наявністю заборони, а саме зупинення видаткових фінансових операцій на рахунках товариства на підставі рішень Державної служби фінансового моніторингу України.
При цьому, Державна служба фінансового моніторингу України в листі-відповіді від 01 червня 2023 року № 1877/820-05 на адвокатський запит товариства зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31 травня 2023 року на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій товариства.
Додатково суд враховує, що загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346), який також встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до пунктів 1.15, 1.24, 1.30 частини 1 статті 1 Закону № 2346 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з пунктом 8.1 частини 1 статті 8 Закону №2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
За змістом статті 22 Закону №2346 ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжними дорученнями. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Отже, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов'язань при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку (позивач) вчинив для оплати податкового зобов'язання, тобто для виконання обов'язку, покладеного на нього законодавцем.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, й у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15, у яких цей суд зазначав, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку із наявністю обмежувальних заходів (зупинення видаткових фінансових операцій) у позивача була відсутня реальна можливість сплати належних платежів та зборів у встановлений строк, а тому відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Також слушними є зауваження позивача щодо податкових повідомлень-рішень від 14.11.2023 р.№0213470409, №0213480409, №0213460409, №0213450409, №0213430409,№0213420409, №0213490409, №0213210409, №0213240409, які прийняті на підставі акту камеральної перевірки №16871/06-30-04-09-14/22048622 від 12.10.2023 року. Зокрема, до зазначених рішень додано розрахунки штрафних (фінансових) санкцій, які не містять прізвище ім'я по-батькові, посаду та підпису посадової особи контролюючого органу, тоді як даний розрахунок є невід'ємною частиною рішення та має містити усі обов'язкові для такого рішення реквізити.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Враховуючи все наведене вище в цьому рішенні в сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2023 №0213470409, №0213480409, № 0213460409, № 0213450409, № 0213430409, № 0213420409, № 0213490409, № 0213210409, № 0213240409; від 13.11.2023 №0210690407, № 0210640407, №0210780407, № 0210790407, № 0210800407, № 0210820407, № 0210760407, № 0210730407, № 0210710407, № 0211090407, № 0210560408, № 0210570408, № 0210580408, № 0210550408, № 0210890408 прийнято контролюючим органом без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.11.2023 №0213470409, №0213480409, №0213460409, №0213450409, №0213430409, №0213420409, № 0213490409, № 0213210409, № 0213240409; від 13.11.2023 №0210690407, №0210640407, №0210780407, № 0210790407, №0210800407, №0210820407, №0210760407, №0210730407, № 0210710407, № 0211090407, №0210560408, №0210570408, №0210580408, №0210550408, № 0210890408.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 30 серпня 2024 р.