03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/6389/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить визнати протиправною відмову в призначені мені пенсії та зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити мені пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.01.2024 - дати звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позову вказує, що прожив у зоні гарантованого добровільного відселення більше 35 років, має страховий стаж 15 роки 05 місяців 16 днів, вік 54 роки, а тому має право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України №796. Вважає відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправною, а свої права та інтереси - порушеними. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 03.04.2024 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, зобов'язала Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .
До суду 03.06.2024 надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі других відповідачів.
Ухвалами суду від 05.06.2024 постановлено: Залучити Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) до участі у справі №240/6389/24, як другого відповідача. Залучити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368 ) до участі у справі №240/6389/24, як другого відповідача.
Копії ухвал відповідачі отримали в електронних кабінетах ЄСІТС 05.07.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву надійшов до суду 07.06.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначив, що після реєстрації заяви позивача від 31.01.2024 та від 05.03.2024, а також сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності розглянуто заяви позивача та за результатами розгляду яких прийняті рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з необхідного страхового стажу - 24 роки. Про зміст рішень Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача листами. Дії органів пенсійного фонду України вважає правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву додано копії матеріалів відмовної пенсійної справи позивача.
Станом на дату розгляду справи, до суду не надходили відзиви Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У період із 01.07.2024 по 19.07.2024 (включно) та із 19.08.2024 по 02.09.2024 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 31 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 38).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача від 31.01.2024 про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві та прийнято рішення від 07.02.2024 № 063550005682 (а.с. 40) , яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілому від аварії на Чорнобильський АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (24 роки).
У рішенні зазначено: "Відповідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний номер, диплом, військовий квиток, довідки про підтвердження стажу, довідка про проживання) загальний страховий стаж складає 13 років 08 місяців 23 дні, що недостатньо для призначення пенсії. До загального страхового стажу не враховано періоди роботи згідно довідок від 15.01.2024 №№48, 49, оскільки не містять підстав видачі та потребують додаткової перевірки (трудова книжка відсутня)."
Окрім того, в матеріалах відмовної пенсійної справи міститься заява ОСОБА_1 від 05.03.2024 (а.с. 42) про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийняло рішення від 12.03.2024 №063550005682 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні від 12.03.2024 вказано: "Вік заявника 54 роки. За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж склав 15 років 05 місяців 16 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Не працює. В призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно наданої заяви від 05.03.2024 року відмовлено, оскільки відсутній необхідний страховий стаж (24 роки)." (а.с. 44)
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.03.2024 повідомило ОСОБА_1 про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення.
Суд зауважує, що в матеріалах відмовної пенсійної справи відсутня інформації про заяву від 25 січня 2024 року, про яку вказує у прохальній частині позову позивач. Разом з тим, зі змісту описової частини позову вбачається, що із заявою про призначення пенсії звернувся 05.03.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли за результатом розгляду заяви позивача від 05.03.2024 про призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-ІV.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796).
Згідно із ст. 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796 визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796 передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
У свою чергу, ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII та із врахуванням ст.26 Закону №1058-IV при призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на момент досягнення особою пенсійного віку (60 років) необхідний страховий стаж, який повинен становити не менше 30 років, при розрахунку якого слід врахувати, що від 30 років необхідного страхового стажу передбаченого ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV віднімається 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796.
Згідно з п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII.
Зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 роки.
Суд наголошує, що питання щодо періоду проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що надає йому право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, а також вік позивача, необхідний для призначення позивачу пенсії за віком, не є спірними у цій справі. Спір між сторонами у цій справі виник щодо наявності чи відсутності страхового стажу, який дає право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
У рішенні від 12.03.2024 про відмову у призначенні пенсії зазначено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач мав страховий стаж 15 років 05 місяців 16 днів. Тобто, в позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент звернення із заявою до Пенсійного фонду, йому виповнилось повних 54 роки.
Як вже зазначалося, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-XII слугував факт відсутності необхідного страхового стажу - 24 роки.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч. 4 ст. 26 Закону №1058-ІV).
При цьому, частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ обумовлено, що особам, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Частиною 3 статті 55 Закону №796 передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Враховуючи вимоги Законів №796-XII та №1058-ІV, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років позивач набуде в 54 роки та за наявності страхового стажу (на момент досягнення 54-го віку) 24 роки (60 років (відповідний страховий стаж, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 26 Закону №1058) мінус 6 років (кількість років зменшення пенсійного віку, оскільки період проживання позивача відповідає вимогам ч. 2 ст. 55 Закону №796 щодо періоду проживання на території радіоактивного забруднення).
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області обґрунтовано відмовлено у зменшенні пенсійного віку позивачу на 6 років на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 24 роки.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб що визначений законом та Конституцією України. Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368 ) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук