03 вересня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1039/24
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши в електронній формі матеріали позовної заяви (вх. № 10377/24 від 29.08.2024) Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14; e-mail: mk_vodres@davr.gov.ua; код ЄДРПОУ 01038921) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська область, Березівський район, м.Березівка, вул. Пристанційна, 1, e-mail: info@operator.in.ua; код ЄДРПОУ 43418783) про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 356776,34 грн., -
Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 12.06.2023 та № 4 від 06.07.2023 до договору про закупівлю електричної енергії № 195 від 29.03.2023 та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 356776,34 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що додатковою угодою №3 від 12.06.2023 до договору про закупівлю електричної енергії № 195 від 29.03.2023 з 01.05.2023 збільшено ціну за одиницю товару до 4,732533 грн/кВт*год з ПДВ, яка включає тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» 0,43025 грн/кВт*год, а також змінено кількість закупленої електричної енергії на 2023 рік, яку визначено в обсязі 7109906,21161 кВт*год. Іншою додатковою угодою № 4 від 06.07.2023 до договору про закупівлю електричної енергії № 195 від 29.03.2023 сторонами з 01.06.2023 збільшено ціну за одиницю товару до 4,886137 грн/ кВт*год з ПДВ, яка включає тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» 0,43025 грн/кВт*год, та змінено кількість закупленої електричної енергії на 2023 рік, що визначено в обсязі 7087942,281557 кВт*год. Однак, позивач вважає, що додатковими угодами №3 від 12.06.2023 та № 4 від 06.07.2023 до договору про закупівлю № 195 від 29.03.2023 безпідставно (без наявності істотної зміни обставин) змінено істотні умови в частині підвищення ціни за одиницю товару, внаслідок чого вказані додаткові угоди є нікчемними (недійсними), що є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку та стягнення з відповідача надміру сплачених грошових коштів в сумі 356776,34 грн.
Як вбачається з позовної заяви Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області, відповідачем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (код ЄДРПОУ 43418783), місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. Пристанційна, 1.
Так, за загальними правилами, визначеними в ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Позивач в позовній заяві не навів жодних аргументів щодо підсудності даного спору Господарському суду Миколаївської області.
Дослідивши зміст позовної заяви, суд не погоджується з визначенням підсудності даної справи Господарському суду Миколаївської області з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Наразі, з відповіді № 762829 від 30.08.2024 р. на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за вказаним у позовній заяві кодом ЄДРПОУ відповідача 43418783 встановлено, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" значиться за адресою: 67300, Одеська область. Березівський район, м. Березівка, вул. Пристанційна, 1.
За таких обставин, суд вважає, що даний спір не відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду Миколаївської області, а підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії", що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду Одеської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому суд зауважує, що передача справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом.
В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов'язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N 29458/04, N 29465/04) зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria", де крім цього вказано, що поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що матеріали позовної заяви Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 356776,340 грн. підлягають направленню в електронній формі для розгляду за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
Позовну заяву Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 356776,340 грн. (вх.№ 10377/24 від 29.08.2024) з додатками в електронній формі направити для розгляду за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Л.М. Ільєва