донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.12.2007 р. справа №15/269пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Козинец Ю.С. за довіреністю,
від відповідача:
Ільченко С.С за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" м.РодинськеДонецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
17.10.2007 року
по справі
№15/269пд
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" м.РодинськеДонецької області
до
Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" м.Краматорськ Донецької області
про
визнання контракту № 22/28-07 від 14.02.07 р. недійсним та стягнення суми вартості ремонту редуктора поворотного 130680 грн
У серпні 2007 року до господарського суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" м. Родинське Донецької області (позивач) із позовом до Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" м.Краматорськ Донецької області (відповідач) про визнання контракту № 22/28-07 від 14.02.07 р. недійсним та стягнення суми вартості ремонту редуктора поворотного у сумі 130680 грн.
Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що суд не з»ясував належним чином всі обставини справи, а також викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 24/11-06 від 01.03.2006 р. на поставку комбайну очисного вузькозахватного УКД-200 та запасних частин до нього.
У період дії гарантійного строку експлуатації під час роботи комбайну відбувся вихід із ладу правого поворотного редуктора, про що позивач повідомив відповідача листом № 734 від 28.11.2006 р.
Між сторонами укладено контракт № 22/28-07 від 14.02.2007 р. на ремонт редуктора поворотного на загальну суму 130680 грн. Відповідно до зазначеного контракту відповідач зобов'язався виконати ремонт редуктора, а позивач оплатити вартість ремонту та прийняти готовий виріб згідно специфікації. Платіжним дорученням від 26.02.2007 р. № 00307 на суму 40000 грн. позивач перерахував відповідачу передплату за редуктор поворотний, а платіжним дорученням від 03.05.2007 р. № 755 на суму 90680 грн. внесено остаточну плату за цей редуктор.
Встановлено, що позивач заявив відповідачу претензію № 440 від 21.06.2007 р. на суму 130680 грн. на відшкодування вартості ремонту комбайну, оскільки вважає, що перерахована сума за ремонт повинна бути повернена йому відповідачем у відповідності з гарантійними зобов»язаннями, відповідно до п.7.2. укладеного контракту на поставку спірного обладнання.
Відповідач у виконанні заявленої претензії відмовив позивачу, оскільки вважає, що спірна сума йому була перерахована на виконання умов контракту № 22/28-07 від 14.02.2007 р., за яким він виконав взяті на себе зобов»язання.
Позивач вимагає визнати вказаний контракт недійсним, посилаючись на невідповідність його вимогам п.3 ст. 203, ст. 627, ч.4 ст. 179 ЦК України через те, що позивач не був вільним в укладенні цього контракту, виборі контрагента та визначенні умов контракту. В обґрунтування вимог він посилається на незалежний висновок № 4/07 від 13.06.2007 р. ДП СЦ «Вуглеізотоп», відповідно до якого причиною руйнування корпусу редуктора комбайна є дефектна структура металу корпусу внаслідок відсутності необхідної термообробки.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує та вважає спірний контракт дійсним.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Доказів того, що спірний контракт укладений не на підставі вільного волевиявлення сторонами, зокрема позивачем, не надано. Навпаки, вбачається, що сторонами свої зобов»язання за спірним контрактом виконані.
Посилання позивача на те, що він вимушений був укласти контракт на ремонт через наявність безперервного технологічного виробництва та запобігання простою виробництва не можуть бути прийняті до у ваги у якості належного доказу заявлених вимог, оскільки це свідчить про обраний позивачем спосіб реалізації свого господарського інтересу, в тому числі, з метою запобігання збитків.
Щодо вимог про стягнення спірної суми з відповідача, як наслідок визнання контракту недійсним, то зазначені вимоги задоволенню також не підлягають.
Таким чином, судова колегія вважає законним та обгрунтованим висновок господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.10.07р по справі №15/269пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" м.Родинське Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.10.07р по справі №15/269пд залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17.10.07р по справі №15/269пд - залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надр.5 прим.
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ГС
5 ДАГС