Справа № 344/9748/24
Провадження № 2/344/2700/24
02 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований 12.09.2009 року. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, у березні 2022 року вона разом із чоловіком та сином ОСОБА_4 вирішила виїхати на більш безпечну територію України, на той час їм підійшло місто Львів, де прожили приблизно до жовтня 2023 року. Згодом, у грудні 2023 року вона разом із сином переїхала у м.Івано-Франківськ де проживають по даний час, а чоловік повернувшись до м. Харків продовжив там проживати по даний час. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Фактично з листопада 2023 року по даний час син ОСОБА_4 проживав з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та з цього ж дня по даний час вона самостійно займається його вихованням та утриманням, а його батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не бере, матеріально не забезпечує. Позивач із сином ОСОБА_4 стали на облік, як вимушено переміщенні особи.
У зв'язку з переїздом та проживанням у м.Івано-Франківськ у позивача значно збільшилися витрати, зокрема: оренда житла - 12 000,00грн. в місяць; комунальні послуги приблизно 1500,00 - 2500,00грн. в місяць; харчування дитини приблизно - 10 000,00грн., на місяць у розрахунку 333грн. на день; витрати на одяг та взуття - 2 000,00 грн. в місяць; відвідування ОСОБА_4 тренажерного залу з тренером (дитина неповнолітня, а тому з урахувань безпеки не може займатися в залі без тренера) - 2500,00грн. в місяць; приватні уроки з репетиром з англійської мови - від 3000,00 грн. до 3600,00грн. в місяць, у розрахунку 300грн. за одне заняття, їх буває 10-12 в місяць; витрати по відвідуванню сином кінотеатрів, розважальних центрів тощо - 2000,00 в місяць; витрати на паливо автомобіля для забезпечення потреб дитини - 1500,00 грн. в місяць; витрати на відвідування дитячого лікаря, стоматолога - 1000,00 грн.
Таким чином, щомісячні витрати на утримання сина ОСОБА_4 складають приблизно - 27 950,00 грн., з яких 6 000,00грн. (половина суми від оренди житла), 800,00грн. (половина суми від сплати комунальних послуг), 10000,00 грн. харчування дитини, 2000,00 грн. витрати на одяг та взуття дитини, 2500,00 грн. відвідування тренажерного залу з тренером, 3600,00 грн. витрати занять з репетитором, 2000,00 грн. витрати на кінотеатр, розважальні центри, 750,00 грн. половина суми витрат на автомобільне паливо) та 300,00 грн. витрати на профілактичні огляди дитячого лікаря та стоматолога. Дані витрати вона несе одна, а відповідач участі у витратах на утримання дитини з дня коли розлучилися по даний час, добровільно не бере, а тому вона змушена звернутися з даною позовною заявою до суду. Відповідач є здоровою, працездатною людиною, матеріально забезпеченою, на наркологічних чи психіатричних обліках не знаходиться, на утримані інших дітей не має, догляд ні за ким не здійснює, а тому вважає, що він спроможний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_4 . Отже, оскільки у витратах на утримання дитини зобов'язані приймати участь обоє батьків і покладення цих обов'язків на одного з них не є справедливо, а тому вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі половини суми, які вона витрачає в місяць на утримання їхнього сина ОСОБА_4 , та складає 13 975,00 грн. Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь, на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 13 975,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, від дня пред'явлення позову.
Представник позивача подав заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 28.09.2010 року (а.с.6).
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
З матеріалів справи вбачається, що фактичне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 (а.с.9-11).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону Укр аїни «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
Як встановлено судом неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю та знаходиться на утриманні матері, а відповідач добровільно коштів на утримання дитини не надає.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано копію договору оренди квартири від 10.12.2023 року, довідку про відвідування ОСОБА_3 приватних уроків англійської мови, квитанції про оплату оренди квартири та платіжні інструкції про оплату уроків англійської мови. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів витрат щодо харчування, придбання продовольчих та непродовольчих товарів.
Суд, при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини не приймає до уваги, як обгрунтування позову, витрати на оренду житла, оплату комунальних послуг, відвідування розважальних центрів та витрати на паливо автомобіля, оскільки такі не відносяться до необхідних витрат для забезпечення потреб дитини.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Крім того, суд вважає, що приватні уроки з репетиром з англійської мови, витрати на відвідування лікаря слід віднести до додаткових витрат на утримання дитини відповідно до ст.185 СК України, однак такі вимоги позивачем заявлені не були.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи матеріальне становище сторін, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 200,00 гривень, щомісячно, починаючи з 21 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, що забезпечить дитину визначеним законом прожитковим мінімумом.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Суддя: О.А.Татарінова
Повний текст рішення складено 03 вересня 2024 року