Справа № 344/6076/24
Провадження № 2/344/2116/24
02 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді: Татарінової О.А.,
за участю секретаря: Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.11.2022 року в Івано-Франківській обл., Івано-Франківському р-ні, с. Угринів на автодорозі Н-09 зі сполученням «Мукачево-Львів» км 314, відбулася дорожньо- транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "RENAULT TRAFІК», р.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Оскільки Позивач є донькою по відношенні до загиблого, у зв'язку із його смертю Позивачу спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилася у моральній шкоді, у понесених витратах на поховання. Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у Відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР2930939, який діяв на момент настання ДТП станом на 12.11.2022 00:00:00 року. 13.11.2022 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091250000245 з кваліфікацією по статті 286 КК України та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого ВП №1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Приймак Любомир Ярославович, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022091250000245 від 13.11.2022 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вищевказані обставини підтверджуються постановою про закриття кримінально провадження від 31.12.2022 року.
В ході проведення розслідування страхового випадку відповідачем не здобуто, і відповідно не надано позивачу жодних доказів, які б підтверджували той факт, що позивачу спричинена шкода внаслідок непереборної сили або внаслідок умислу потерпілого. Також підтвердженням того, що шкода не заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого є той факт, що кримінальне провадження розслідується за статтею 286 КК України, як дорожньо-транспортна пригода, і жодних підстав для перекваліфікації немає. Викладене вище свідчить, що Позивач має всі підстави для відновлення свого порушеного права і одержання грошової компенсації за спричинену йому шкоду. Оскільки відповідальність водія за спричинену шкоду третім особам є застрахована, Позивач вирішив відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за спричинену шкоду у вигляді страхового відшкодування саме від Відповідача.
Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT TRAFIK», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у Відповідача, відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2930939 АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ". Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, смерть потерпілого настала на місці дорожньо-транспортної пригоди та була прямим причинним наслідком цієї пригоди. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.
Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_3 є: дочка - ОСОБА_1 ; та син - ОСОБА_4 . На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено у 2022році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6700 гривні. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 80400,00 грн., виплачується рівними частинами між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування. Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону, дорівнює 40200,00 грн. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь ОСОБА_5 3410 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого; 40 200 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду; 30000 грн. судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 13.06.1986 року (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьками якої зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 02.01.1989 року (а.с.21).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.05.2005 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.18-19), що також підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4 від 24.12.2014 року (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 від 15.11.2022 року.
13.11.2022 року за фактом настання ДТП, яке мало місце 12.11.2022 року на автодорозі Н-09 зі сполученням «Мукачево-Львів» км 314, що проходить по вул.Калуське шосе в с.Угринів Угринівської ТГ, за участю водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на ОСОБА_3 внаслідок якого пішохід ОСОБА_3 госпіталізований до КНП «ОКЛ ІФ ОР», де 13.11.2022 року помер, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091250000245 з кваліфікацією по статті 286 частина 2 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с.22).
15.11.2022 року між ОСОБА_1 та КП «Міська ритуальна служба» м.Івано-Франківськ укладено договір-замовлення «1632 на організацію та проведення поховання, предметом укладання договору-замовлення є: організація та проведення поховання померлого, облаштування місця поховання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вартість послуг становить 3 410,00 грн. (а.с.14-15).
Зазначені обставини також підтверджуються свідоцтвом про поховання ОСОБА_3 .
Постановою слідчого ВП №1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Приймака Л.Я. від 31.12.2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022091250000245 від 13.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Із зазначеної постанови вбачається, що 12.11.2022 близько 20:15 год на автодорозі Н-09 зі сполученням "Мукачево-Львів", що проходить по вул.Калуське шосе в с.Угринів Угринівської ТГ, водій автомобіля марки Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, підіймався з проїзної частини. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 травмований, госпіталізований до КНП "ОКЛІФ ОР", де 13.11.2022 помер.
Також із зазначеної постанови вбачається, що причиною настання ДТП стали такі обставини даної події при яких пішохід ОСОБА_3 , перебував на проїзній частині дороги, опинився в полі зору водія автомобіля марки Renault Trafic ОСОБА_2 на такій відстані, яка була вже недостатньою для попередження даної ДТП, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування (при швидкості 75 км/год. зупиночний шлях автомобіля становить 63,12 - 60,61 м., при швидкості 50 км/год. зупиночний шлях автомобіля становить 35,71 - 34,00 м, а небезпека для руху водію виникає на відстані 22,8 м.).
В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, вбачається невідповідність дій пішохода ОСОБА_3 технічним вимогам п.п.4.4, 4.8 та 4.14 а) і б) ПДР України, а саме: п. 4.4., в якому зазначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи (змінено 11.11.2020); п. 4.8, згідно з яким якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упезниться у відсутності небезпеки; п. 4.14, де вказано, що пішоходам забороняється: а) переходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; г) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов"язано із забезпеченням безпеки дорожного руху.
Враховуючи те, що причиною даної ДТП було те, що пішохід ОСОБА_3 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не використовуючи світлоповертальні елементи на одязі, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе, перебував на проїзній частині дороги, поза межами пішохідного переходу, тим самим створивши небезпеку (перешкоду) для руху водію ОСОБА_2 на такій відстані до його автомобіля, яка була недостатньою для попередження даної ДТП, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування (а.с.24-28).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю в ДТП батька позивачки, в порядку страхового відшкодування. Ці правовідносини урегульовано нормами ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 22 ЗУ № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, визначено у статті 27 Закону. Вказаною нормою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком.
Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Таким чином обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Згідно ст.ст. 6, 22, 23 Закону № 1961-VI, в разі настання страхового випадку, тобто дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого, страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи.
Пунктом 27.1 статті 27 Закону № 1961-VI передбачено виплату страхового відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого, якщо смерть потерпілого настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди протягом одного руку після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-VI визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
У пункті 35.1 статті 35 Закону зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Судом встановлено, що 12.11.2022 близько 20:15 год на автодорозі Н-09 зі сполученням "Мукачево-Львів", що проходить по вул.Калуське шосе в с.Угринів Угринівської ТГ, водій автомобіля марки Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, підіймався з проїзної частини. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 травмований, госпіталізований до КНП "ОКЛІФ ОР", де 13.11.2022 помер.
Постановою слідчого ВП №1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Приймака Л.Я. від 31.12.2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022091250000245 від 13.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Станом на дату ДТП (22.11.2022 року), цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT TRAFIС», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ", відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2930939 АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ".
Позивач є дочкою загиблого ОСОБА_3 , що сторонами не оспорюється.
Спірні правовідносини у цій справі врегульовані ст.ст. 979, 980, 999, 1200, 1166, 1187 ЦК України, положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Заявлені позивачкою суми відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та страхового відшкодування не перевищують загального розміру страхового відшкодування (регламентної виплати), визначених пунктами 27.2, 27.3 Закону.
Наявність підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування, що передбачені ст.ст. 35, 36 Закону, судом не встановлено.
Особа, яка вимагає виплати страхового відшкодування, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19).
У відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки та третіми особами, яким такий володілець завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця незалежно від його вини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року за № 199/1100/19.
В силу норм частини другої статті 1167, частини п'ятої статті 1187 ЦК України обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2019 року у справі № 352/342/17.
Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, настає без вини її заподіювача, а страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Згідно пункту 27.4. статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Як встановлено судом, 15.11.2022 року між ОСОБА_1 та КП «Міська ритуальна служба» м.Івано-Франківськ укладено договір-замовлення №1632 на організацію та проведення поховання. Предметом даного договору є: організація та проведення поховання померлого, облаштування місця поховання ОСОБА_3 16.11.2022 року. Вартість послуг становить 3 410,00 грн.
Оскільки позивач понесла витрати на поховання батька ОСОБА_1 у розмірі 3410,00 грн., підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ", у якого на час ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT TRAFIС», р.н. НОМЕР_1 , страхового відшкодування, як грошова компенсація за понесні витрати на поховання загиблого у розмірі 3 410,00 грн.
Як вже зазначалось судом, Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.1 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.3 статті 27 Закону визначено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 позивач зазнала моральної шкоди, грошовий еквівалент якої підлягає визначенню згідно п.27.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_3 є діти загиблого: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено у 2022році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривні, з 1 жовтня-6700 гривень.
З урахуванням викладених норм чинного законодавства, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 80400,00 грн., та має бути виплачений страховиком рівними частинами між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування.
Таким чином, розмір страхового відшкодування моральної шкоди позивачці , в порядку пункту 27.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", становить 40200,00 грн., а тому саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи 20.12.2023 між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Центр захисту при ДТП «Автопоміч» укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж287/7197017, предметом якого сторони визначили, що Адвокатське об'єднання «Центр захисту при ДТП «Автопоміч» бере на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів клієнта або осіб в інтересах яких клієнтом було укладено Договір за подією, що мала місце 12.11.2022 р. в результаті якої загинув ОСОБА_3 , в порядку та на умовах визначених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.
Пунктом 4.1. Договору про надання професійної правничої допомоги № Ж287/7197017 від 20.12.2023 року передбачено, що об'єм та вартість послуг адвокатського об'єднання та порядок їх сплати передбачено в додатку (додатках) до цього Договору, що є його невід'ємними частинами.
Так, згідно Додатку №1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж287/7197017 від 20.12.2023 року вартість послуг Адвокатського об'єднання по стягненні в користь клієнта грошової компенсації за спричинення клієнту шкоду становить суму, що розраховується у % (відсотках) від фактично стягнутої в користь клієнта суми грошової компенсації за спричинену шкоду, а саме стягнення грошової компенсації з водіїв за спричинену шкоду життю людей 30%; стягнення грошової компенсації з Страхової компанії/Моторно (транспортного) страхового бюро України за спричинену шкоду життю людей 30%; стягнення грошової компенсації за спричинену шкоду життю людей з організації 30 %.
Згідно п.3,4,5 Додатку №1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж287/7197017 від 20.12.2023 року послуга вважається наданою в повному обсязі, якщо Сторонами підписано Акт виконаних робіт або якщо після надсилання Акту виконаних робіт однією Стороною іншій, протягом 5-ти календарних днів не було надіслано претензію, щодо об'єму та якості виконаної роботи. Під сумою коштів, що будуть стягнуті відповідно до Розділу 1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою за відшкодування шкоди у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події описаної в Предметі Договору або іншою особою, які отримав Клієнт або уповноважений ним представник або треті особи в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору. Якщо грошову компенсацію за спричинену шкоду сплачено готівкою та/або на банківський рахунок, то Клієнт зобов'язаний оплатити послуги Адвокатського об'єднання не пізніше 5-ти банківських днів після такої виплати. Якщо на виконання умов даного Договору не було стягнуто грошей в якості компенсації за спричинену шкоду, то у Клієнта не виникає обов'язку оплачувати послуги Адвокатського об?єднання.
Згідно вимог позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн. судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з наданням професійної правничої допомоги.
В той же час, згідно Додатку №1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж287/7197017 від 20.12.2023 року вартість послуг Адвокатського об'єднання по стягненні в користь клієнта грошової компенсації за спричинення клієнту шкоду становить суму, що розраховується у % (відсотках) від фактично стягнутої в користь клієнта суми грошової компенсації за спричинену шкоду, а саме стягнення грошової компенсації за спричинену шкоду життю людей з організації 30 %.
Як встановлено судом частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та яку позивач має право отримати від відповідача становить 40 200,00 грн., та матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3 410,000 грн.
Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов'язані з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги в розмірі 30% від суми стягнення грошової компенсації з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», яка складається із завданої позивачу матеріальної та моральної шкоди в сумі 43 610,00 грн.
Таким чином, з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», слід стягнути 13 083 грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу, виходячи з наступного розрахунку 43 610,00 грн*30%=13 083,00 грн.
Крім того, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.258,259,263,273,354,355ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», місцезнаходження: м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 410 (три тисячі чотириста десять) гривень 00 копійок та моральну шкоду у розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», місцезнаходження: м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 витрати на правничу допомогу в розмірі 13 083(тринадцять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», місцезнаходження: м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», місцезнаходження: м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289.
Суддя Татарінова О.А.