Справа № 182/3919/24
Провадження № 2/0182/2641/2024
Іменем УКРАЇНИ
02.09.2024 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Рунчевої О.В.,
секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
17.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від даних стосунків у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На теперішній час шлюбні стосунки між подружжям припинені, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина залишилась проживати з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути із відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття доньки.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та роз'яснено відповідачеві його право подати відзив на позовну заяву (а.с.17-18).
Позивач в судове засідання не з'явилась, 02.09.2024 року надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.26).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи в суді повідомлявся належним чином, шляхом направлення на останню відому адресу його реєстрації судової повістки, позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження, про що свідчить конверт (а.с.25), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, на сайті Судової влади було опубліковано оголошення про розгляд даної справи.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст.280 ЦПК України суд розглянув справу заочно.
Розгляд справи проводився без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з відповідачем. Від даних стосунків у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про її народження, серії НОМЕР_1 від 23.01.2010 року в графі «батько» зазначений ОСОБА_2 (а.с.5). Шлюбні стосунки сторони припинили, мешкають окремо, спільне господарство не ведуть. Донька залишилась проживати з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Конституція України в статті 48 встановлює право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Основний Закон України покладає на батьків обов'язок утримувати дітей до їх повноліття (частина друга статті 51), у той же час сім'я, дитинство, материнство і батьківство перебувають під охороною держави (частина третя статті 51).
Судовий захист майнових прав дитини передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання її майнових прав, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.
На підставі ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини відповідно до ст. 179 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 183 СК визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як вбачається в матеріалах справи, позивач зверталась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з відповідача на її користь, але ухвалою суду від 20.06.2024 року їй було відмовлено у видачі судового наказу, оскільки не встановлено місце проживання відповідача (а.с.8). З цих підстав позивач звернулась до суду в порядку позовного провадження.
Виплата аліментів на дитину є виключним правом дитини та обов'язком батьків до її повноліття, затвердженим законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З урахуванням діючого законодавства, наявності обов'язку щодо матеріального забезпечення дитини з боку обох батьків, з урахуванням розміру аліментів на одну дитину, що має складати 1/4 частину заробітку (доходу) платника аліментів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 17.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева