Справа № 182/2624/24
Провадження № 2/0182/2237/2024
Іменем УКРАЇНИ
03.09.2024 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
Позивач 14.05.2024 року звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
09.06.2007 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем.
Від даного шлюбу у подружжя народились дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З грудня 2022 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Причиною тому стала розбіжність характерів, різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, інші життєві цінності. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного. Діти залишились проживати разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Позивач вважає, що примирення між сторонами неможливе, строк на примирення просить не надавати. Спір щодо розподілу майна подружжя та визначення місця проживання дітей між сторонами відсутній. За таких обставин ОСОБА_1 зазначає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та наполягає на його розірванні.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.19-20). Позивач була повідомлена про розгляд справи належним чином, додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направила.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, а саме: на адресу його реєстрації було направлено ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, про що свідчить конверт (а.с.22), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відзиву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслав.
Справа розглядалась без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі ст. 280 ЦПК України справа розглядалась заочно.
Як встановлено судом, 09.06.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис за № 310 (а.с.5).
Від даного шлюбу подружжя має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок різних поглядів на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, ведення спільного господарства, шлюбні стосунки фактично були припинені в грудні 2022 року. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Спору щодо визначення місця проживання дітей та розподілу майна між сторонами немає. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить їх інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивача, а також те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,200,206,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09.06.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 310 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева