г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3741/23
Номер провадження 2-с/213/11/24
Іменем України
02 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18 вересня 2024 року у справі №213/3741/23
30 серпня 2024 року заявник звернулась із заявою до суду про скасування вищевказаного судового наказу. В заяві зазначає, що 18 вересня 2023 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 5253,84 грн, інфляційних втрат - 215,39 грн, трьох відсотків річних - 57,99 грн, та судового збору. Вказує, що судовий наказ видано за відсутності правових підстав та без з'ясування всіх обставин, оскільки за місцем реєстрації вона з 24.07.2013 не проживає, житлово-комунальними послугами стягувача не користується. Фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Договір із стягувачем про надання житлово-комунальних послуг вона не укладала.
Просить скасувати судовий наказ та стягнути на її користь сплачений судовий збір. Також заявником подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, вказує, що про існування судового наказу вона дізналась 22.08.2024 після отримання повідомлення банку про арешт її коштів. З оскаржуваним судовим наказом вона ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.08.2024.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (ч.2 ст. 171 ЦПК України).
Встановлено, що 18 вересня 2023 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №213/3741/23, провадження 2н/213/677/23 видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2020 по 01.08.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 5253,84 грн, інфляційних втрат - 215,39 грн, трьох відсотків річних - 57,99 грн.Також стягнуто з боржників судовий збір по 134,20 грн з кожного.
Доказів отримання боржниками копії судового наказу в матеріалах справи відсутні, конверт із копією судового наказу, заявою про його видачу та доданих до неї документів, які направлялись на адресу боржників, повернувся без вручення за закінченням терміну зберігання. У зв'язку із викладеним строк для подання заяви про скасування спірного судового наказу боржником не пропущено.
Відтак, проаналізувавши обставини справи та вимоги закону, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки між сторонами існує спір щодо підстав нарахування заборгованості, судовий наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та які можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України суд роз'яснює право стягувача звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Що стосується вимог боржника про стягнення з ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» на користь заявника судових витрат по сплаті судового збору в сумі 151,40 грн, за подання даної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 164 ЦПК України в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається, так як при пред'явленні стягувачем позову, ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Одночасно питання з повернення боржнику судового збору, сплаченого ним за подачу заяви про скасування судового наказу, у випадку пред'явлення чи не пред'явлення стягувачем відповідного позову, цією нормою процесуального права окремо не вирішено.
Відповідно до частини восьмої статті 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відтак, вимоги, що пов'язуються з розподілом судових витрат, понесених боржником у випадку задоволення його заяви про скасування судового наказу, вирішується у відповідності до статей 133,141 ЦПК України. Зазначені норми процесуального права мають загальний характер, і тому підлягають застосуванню в порядку цивільного судочинства, яке здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, позовного (загального або спрощеного), та окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України), у випадку відсутності особливостей розподілу витрат, що визначаються окремо у цих провадженнях, та у разі прийняття остаточного рішення у справі.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України вбачається, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, квитанцій, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 42 ЦПК України та частини 9 статті 10 ЦПК України, сторонами, які понесли судові витрати, у справах наказного провадження є боржник та стягувач.
При цьому витрати, які поніс боржник при подачі заяви про скасування судового наказу, спеціальними нормами не врегульовано, а отже до цих витрат, можуть бути застосовані загальні норми процесуального права.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 за подання заяви про скасування судового наказу сплачено судовий збір у розмірі 151,40 грн, враховуючи що судовий наказ підлягає скасуванню, суму сплаченого судового збору необхідно стягнути з ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» на користь заявника, застосувавши при цьому до спірних відносин вимоги статті 141 ЦПК України, яка регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), та врахувавши одну із основних засад цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 170, 171, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Інгулецьким районним судом
міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 вересня 2023 року у справі №213/3741/23, провадження №2-н/213/677/23 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2020 по 01.08.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 5253,84 грн, інфляційних втрат - 215,39 грн, трьох відсотків річних - 57,99 грн, а також про стягнення з боржників судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» ( місцезнаходження: вул. Генерала Радієвського, 34-а, офіс 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 38788964) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 151 (сто п'ятдесят однієї) гривні 40 коп.).
Роз'яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Мазуренко