Справа № 686/24515/18
Провадження № 1-кс/686/7292/24
02 вересня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому клопотання слідчого ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 погодженого з прокурором, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Каган Республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12012240050000043,
встановив:
02.09.2024 року слідчий ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу, у кримінальному провадженні №12012240050000043, на затримання, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що «07.08.2005 о 12.25 год. на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка, на 212 км. + 200 м., неподалік с.Чабани Хмельницького райoну, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ВАЗ-21124», р.н. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», р.н. НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_6 , внаслідок ДТП ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яким зафіксовано місце скоєння ДТП; висновком судово-медичного експерта №48, яким зафіксовані тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_6 у ДТП; висновком судово-медичного експерта №2232, яким зафіксовані тілесні ушкодження ОСОБА_7 у ДТП; постановою про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_5 ; допитом свідка ОСОБА_7 , в якому остання вказує, що під час скоєння ДТП знаходилася в автомобілі «ВАЗ -21124», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 .
У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, на даний час останній проживає на території Російської Федерації та всіляко уникає відповідальності.
04.04.2007 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування на території Російської Федерації, на виклики слідчого не реагує, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому, слідчий у клопотанні просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.»
Заслухавши прокурора, який клопотання слідчого підтримав та наполягав на його задоволенні, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження № 12012240050000043, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.188 КПК України прокурор, слідчий, за погодженням з прокурором, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Тобто, вказані норми закону вказують на можливість звернення, в рамках кримінального провадження, з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише щодо особи, яка є підозрюваною або обвинуваченою у вчиненні злочину.
Частиною 5 ст. 131 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, у матеріалах поданого слідчим клопотання, як і у матеріалах кримінального провадження №12012240050000043, відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину.
Так, матеріали вказаного кримінального провадження (витяг з ЄРДР) свідчать про те, що «07.08.2005 о 12.25 год. на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка, на 212 км. + 200 м. неподалік с.Чабани Хмельницького району ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ВАЗ-21124», р.н. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок ДТП ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.»
06.10.2005 р., постановою Берегівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_5 за вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди було визнано винним за ст.124 КУпАП та оштрафовано на 17 гривень, які, цього ж дня були сплачені ОСОБА_5 . Вказана постанова суду від 06.10.2005 р. не була оскаржена, набрала законної сили та фактично була виконана.
05.07.2006 р., після отримання висновку експерта №44 від 29.06.2006 р. за результатами проведення комісійного судово-медичного дослідження ОСОБА_6 , слідчий СВ Хмельницького РВ УМВС України ОСОБА_8 прийнято постанову про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження.
ОСОБА_5 , який вибув на постійне місце проживання до Російської Федерації, на адресу, за якою раніше проживав ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) скеровувались повістки про виклик до слідчого на 09 год. 17.07.2006 р. та 27.09.2006 р., будь-яких підтверджень отримання вказаних повісток ОСОБА_5 матеріали кримінального провадження не містять.
04.04.2007 р. слідчий відділу розслідування ДТП при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 прийняв 5 постанов: про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України, по факту дорожньо-транспортної пригоди; про притягнення останнього як обвинуваченого по даній справі; про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд; про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 у розшук; про зупинення досудового слідства до встановлення місцезнаходження останнього.
02.03.2010 р., в ході виконання міжнародного доручення, у ОСОБА_5 в м.Калуга РФ були відібрані пояснення про те, що йому невідомо чому і за що його розшукує УМВС України в Хмельницькій області, тому нічого він пояснити не може, якщо його розшукують за ДТП, яке він вчинив у 2005 р., то з даного приводу у нього є рішення суду і претензій до нього немає, по мірі своїх матеріальних можливостей, ОСОБА_5 зобов'язався з'явитись до слідчого Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області.
13.12.2012 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012240050000043 були внесенні відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КПК України, по факту вчинення вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди.
20.06.2013 р. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, санкція якої, станом на 07.08.2005 р. (дата ДТП), передбачала покарання у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, тобто, на той час, згідно зі ст.12 КК України, дане кримінальне правопорушення класифікувалось як нетяжкий злочин.
Окрім того, у матеріалах кримінального провадження наявний супровідний лист №2632 від 20.06.2013 р. про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , однак, докази на підтвердження фактів того, що останньому дійсно було направлено зазначене повідомлення та що ОСОБА_5 це повідомлення було вручено, у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Наведене у клопотанні слідчим твердження про те, що ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні і про те, що останній переховується від органів досудового розслідування, не підтверджується наданими слідчому судді матеріалами, до того ж сам слідчий у своєму клопотанні не зазначає про факт повідомлення 20.06.2013 р. (або ж у іншу дату) ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не підтверджується цей факт й наданими слідчому судді матеріалами, окрім того, сам по собі факт складення письмового повідомлення про підозру, не свідчить про факт вручення ОСОБА_5 , у передбачений законом спосіб, означеного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 7, 8 ст.135 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 20.06.2013 р.), особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Аналогічні положення містились у вказаній нормі закону й у редакції, яка діяла станом на 23.02.2024 р.
На день розгляду клопотання, ч.8 ст.135 КПК України передбачає, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Тобто, за загальним правилом, КПК України передбачає, що письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення слідчим або прокурором. У разі неможливості вручити особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений ст.135 КПК України, про що зазначено вище.
Таким чином, КПК України, діючий й на сьогоднішній день, містить вичерпний перелік способів, з дотриманням яких, повідомлення про підозру може бути вручене особі, яка перебуває на території України, що не є окупованою.
При цьому аналіз положень КПК України дає підстави стверджувати, що направлення вказаній особі повідомлення про підозру засобами поштового зв'язку відповідатиме вимогам КПК України лише у випадку вручення поштового відправлення особисто підозрюваному.
Так, відповідно до ч.1 ст.136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Тобто, особа набуває статусу підозрюваного з моменту вручення їй особисто поштового відправлення. Наявний у матеріалах кримінального провадження супровідний лист, про який описано вище, не є підтвердженням направлення та вручення ОСОБА_5 поштового відправлення з відповідним повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 проживає за кордоном України, тому, останньому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у 2013 р. мало б бути вручено в порядку виконання міжнародного доручення. Разом з тим, наявний у матеріалах кримінального провадження рапорт (а.с.240), вказує на те, що процесуальні документи (одним з яких є повідомлення про підозру), очевидно через відсутність фінансування, так і не були перекладені на мову, якою володіє ОСОБА_5 .
Із врахуванням нової редакції ч.8 ст.135 КПК України, з 14.05.2021 р. ОСОБА_5 , який проживав на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, можливо було повідомити про підозру у вчиненні кримінального правопорушення й шляхом її публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, чого також здійснено не було.
Матеріали поданого слідчим клопотання, а також надані прокурором пояснення в судовому засіданні, свідчать про те, що представником сторони обвинувачення не було вчинено всіх можливих, з передбачених процесуальним законом, дій для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.
Зокрема, слідчим або прокурором не було вжито всіх заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 саме у спосіб, передбачений КПК України.
Враховуючи, що слідчим до клопотання не було надано доказів, підтверджуючих факт вручення ОСОБА_5 , будь-яким способом, передбаченим КПК України, повідомлення про підозру від 20.06.2013 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не було надано таких доказів й прокурором в судовому засіданні, а отже представлені слідчому судді матеріали на даний час не свідчать, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12012240050000043.
Окрім того, слідчий суддя звертає увагу й на ту обставину, що в матеріалах кримінального провадження наявні ухвали слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.10.2015 р. та від 12.04.2019 р. про відмову у наданні дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, серед іншого з тих мотивів, що ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12012240050000043, проте, стороною обвинувачення не було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України, та, всупереч ч.4 ст.190 КПК України, повторно подано до суду вказане клопотання, хоча нові обставини, які б підтверджували можливість застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогоднішній день, не виникли.
При цьому, поза увагою слідчого та прокурора, який погоджував вказане клопотання, залишилась й та обставина, що в рамках кримінального провадження № 12012240050000043, навіть у випадку дотримання порядку, визначеного ст.ст.278, 135 КПК України, щодо вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КПК України (санкція якої, станом на 07.08.2005 р., не передбачала покарання у вигляді позбавлення волі), відносно такої особи, яка не входить до кола осіб, визначених ч.2 ст.183 КПК України, не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно, у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, навіть теоретично не можуть існувати обставини, які вказували б на наявність підстав для тримання під вартою ОСОБА_5 , який не переховувався від органу досудового розслідування та якого вже було притягнуто до відповідальності за вчинення 07.08.2005 р. діяння, яке призвело до дорожньо-транспортної пригоди, під час якої були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
05.08.2024 року слідчий ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звертався з анлогічним клопотанням до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду, про надання дозволу, у кримінальному провадженні №12012240050000043, на затримання, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відносно ОСОБА_5 ..
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2024 року справа №686/24515/18, провадження 1-кс/686/6559/24 у задоволенні клопотання про надання дозволу, у кримінальному провадженні №12012240050000043, на затримання, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відносно ОСОБА_5 відмовлено. Відповідна ухвала прокурором не оскаржувалась та набрала законної сили 10.09.2024 року.
Враховуючи викладене, а також те, що звернення з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи, яка не набула статусу підозрюваного, чинним КПК України не передбачено, у зв'язку з відсутністю правових підстав для тримання під вартою ОСОБА_5 , й відсутні правові підстави для надання дозволу на затримання останнього з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, подане слідчим клопотання, яке не є обґрунтованим, не може бути задоволене.
Керуючись ст.ст.188, 189, 190, 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12012240050000043.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя