Справа № 686/3141/24
Провадження № 1-кс/686/1188/24
02 вересня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому в залі суду у місті Хмельницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
встановив:
31.01.2024 ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Встановлено, що скарга надійшла до суду 31 січня 2024 року та була розподілена слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду.
Скарга неодноразово призначалася до судового розгляду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2024 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 від розгляду скарги та скаргу призначено на 04.04.2024.
02.04.2024 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшло клопотання про перенесення судового засідання на дату після 30.04.2024, а тому судове засідання було відкладено на 01.05.2024 та скаржницю було повідомлено про час та місце розгляду скарги належним чином шляхом надіслання повістки про виклик поштою, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України.
У судове засідання із розгляду означеної скарги, призначене на 01.05.2024 скаржниця ОСОБА_3 не з'явилася, а тому судове засідання було відкладено на 13.05.2024.
У судове засідання із розгляду означеної скарги, призначене на 13.05.2024 скаржниця ОСОБА_3 не з'явилася, а тому судове засідання було відкладено на 31.05.2024, та скаржницю було повідомлено про час та місце розгляду скарги належним чином шляхом надіслання повістки про виклик поштою, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України.
28.05.2024 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшло клопотання про перенесення судового засідання на дату після 15.07.2024, а тому судове засідання було відкладено на 05.08.2024.
У судове засідання із розгляду означеної скарги, призначене на 05.08.2024 скаржниця ОСОБА_3 не з'явилася, а тому судове засідання було відкладено на 09.08.2024.
У чергове судове засідання із розгляду означеної скарги, призначене на 09.08.2024 скаржниця ОСОБА_3 вкотре не з'явилася, про час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 була повідомлена належним чином шляхом здійснення виклику по телефону, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, про що свідчить складена помічником судді телефонограма від 05.08.2024.
У зв'язку із неявкою скаржниці у судове засідання, судовий розгляд скарги було відкладено на 02.09.2024, про час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 була повідомлена належним чином шляхом надіслання повістки про виклик поштою, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України.
На підставі ч. 6. ст. 9 КПК України випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Із відомостей, указаних на зворотному повідомленні та трекінгу поштового відправлення, що є офіційною інформацією надавача поштових послуг «Укрпошта», слідує, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Інформація про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з тим, що адресат «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Указане випливає із судової практики у постанові Верховного Суду 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св2, яку слідчий суддя уважає за можливе застувати до такого випадку відповідно до ч. 6. ст. 9 КПК України.
Окрім того, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, як слідує із положень вищевказаної норми, слідчий суддя не в праві проводити розгляд скарги за відсутності скаржниці за будь-яких умов.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Ч. 1 ст. 136 КПК України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Скарга ОСОБА_3 перебувала в провадженні слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області понад визначений ч. 2 ст. 306 КПК України строк. Така тривалість судового провадження об'єктивно зумовлена необхідністю вжиття суддею процесуальних заходів для належного повідомлення скаржника про розгляд скарги, участь якого в її розгляді згідно із ч. 3 ст. 306 КПК України є обов'язковою.
Згідно абз.12 розділу 7 Узагальнення ВССУ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" визначено наступне: " …у разі неявки скаржника слідчі судді постановляють ухвали про залишення відповідних скарг без розгляду. Такий підхід суду відповідає вимогам ч.3 ст. 306 КПК України, згідно із якою розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Отже, у контексті вирішення питання про дії слідчого судді в разі відсутності скаржника, який належним чином повідомлений та який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою до слідчого судді.
Слідча суддя вважає за можливе взяти до уваги положення вказаного узагальнення. Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Неявка належно повідомленого скаржника дає слідчому судді право залишити його скаргу без розгляду, що, однак, не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора. Отже, таким чином, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його, утримуватися від використання приймів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У судові засідання, призначені на 09.08.2024 та 02.09.2024, незважаючи на обізнаність про день та час судового розгляду скарги, скаржниця не з'явилася та не повідомила про причини неявки.
Така поведінка скаржниці, на думку слідчого судді, свідчить про його зловживання своїми процесуальними правами та перешкоджає розгляду скарги слідчим суддею в передбачені законом строки.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що неявка скаржника у судове засідання свідчить про відсутність зацікавленості у ефективному та своєчасному розгляді його скарги, втрату інтересу до предмета оскарження та про неналежне ставлення до наданих йому процесуальних прав та покладених обов'язків, а тому слідчий суддя позбавлений можливості ухвалити будь-яке інше законне рішення за відсутності скаржника, що прямо заборонено законом, тому подана на адресу слідчої судді скарга має бути залишена без розгляду.
На переконання слідчого судді, вказане рішення не порушує прав скаржника, оскільки не позбавляє його права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора. Тому, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Керуючись ст.ст. 7, 9 ч. 6, 306, 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - залишити без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його можливості повторно звернутись до слідчого судді, в порядку передбаченому КПК України.
Копію ухвали направити для відома скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя