Справа №338/808/24
29 серпня 2024 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
11 червня 2024 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому за життя майно. 27 жовтня 2005 року спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, яким земельний пай, який знаходиться в с. Раковець, Богородчанського (тепер Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, заповів позивачу - ОСОБА_1 .
У встановлений строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому було відомо про наявність заповіту складеного на користь його сестри ОСОБА_2 , яким батько заповів їй житловий будинок та все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось. Про те, що на його користь батько заповів земельний пай йому не було відомо, оскільки з батьком він разом не проживав. Державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Войташеком І. І. від 14 травня 2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку і пропуском строку передбаченого ст. 1270 ЦК України. Вважає причини пропуску строку поважними, тому просить його поновити.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилася, у поданій заяві вимоги позову визнала, просила проводити розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд приймає до уваги ті обставини, що відповідач позовні вимоги визнає, спадкоємиця за заповітом ОСОБА_2 за даними Спадкового реєстру із заявою про прийняття спадщини зверталася та реалізувала своє право на спадкове майно, що свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28 жовтня 2005 року, Раковецькою сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №11(а.с.5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Раковецькою сільською радою Богородчанського району (а.с.9) ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 .
З дослідженої копії заповіту від 07 серпня 2003 року, вбачається, що спадкодавцеь ОСОБА_1 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким житловий будинок і все своє майно, де б воно не було і з чого в воно не складалось, заповів - ОСОБА_2 , а земельний пай заповів - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконкому Раковецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області та зареєстровано в реєстрі за № 15 (а.с.6).
З долучених до матеріалів справи копій документів вбачається, що позивач у справі ОСОБА_1 є особою, на чию користь у частині спадкового майна складено заповіт.
З інформації державного нотаріуса Войташека І. І. та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася дочка ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про прийняття спадщини частини майна на підставі заповіту складеного на її користь, а саме: частки вартістю 5623 (п'ять тисяч шістсот двадцять три) гривні в пайовому фонді майна КСП «Верховина», яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_3 , виданого Раковецькою сільською радою 17.07.2006 р. (а.с.7; 37; 26).
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 своїм правом на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 , відповідно до заповіту від 07 серпня 2003 року не скористався та у встановлені законом строки спадщину не прийняв.
Відповідно до доводів, позивача у встановлений строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки не був обізнаним з порядком прийняття спадщини, вчасно не звернувся з відповідною заявою у нотаріальні органи, так як йому було невідомо про наявність заповіту складеного батьком у частині спадкового майна на його користь.
Суд визнає обґрунтованість вказаних пояснень позивача, оскільки вони узгоджуються із дослідженими по справі доказами.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі N 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі N 484/3221/17 (провадження N 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі N 263/1221/17 (провадження N 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц (провадження N 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі N 130/2517/18 (провадження N 61-14962св19).
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку позивачем для подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на викладене, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_1 тривалістю два місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим суд враховує, думку позивача, який не заявляв вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, що відповідач ОСОБА_2 , не вчиняла жодних дій, які б призвели до порушення прав позивача і які, як наслідок, призвели до звернення останнього до суду з позовом. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, ст. 1220, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 12, 141, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, тривалістю два місяці з дати набрання законної сили рішенням суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 02 вересня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.
Суддя: