Справа № 408/1770/21-к
Провадження № 1-в/0186/96/24
02 вересня 2024 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в. о. начальника сектору №12 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Біловодськ, Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17 січня 2022 року Біловодським районним судом Луганської області за ч.1 ст.368-3 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин,
В.о. начальника сектору №12 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді громадських робіт строком 150 годин, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року.
В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_4 засуджений вироком Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року за ч.1 ст.368-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, який набрав законної сили 17 лютого 2022 року.
Вирок надійшов на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 22.02.2022 року.
З метою постановки на облік засудженому було надіслано виклик до підрозділу пробації на 28.02.2022 року.
24.02.2022 року та території України російською федерацією було розпочато бойові дії, територія смт. Біловодськ Луганська область була окупована, всі паперові особові справи засуджених були втрачені. Діяльність уповноважених органів з питань пробації на території Луганської області була припинена. Доступ до Єдиного реєстру засуджених, та осіб узятих під варту, впроваджений Міністерством Юстиції в тестовому режимі з 2020 року, до якого вносились скановані копії особових справ засуджених було заблоковано. Повний доступ до особових справ в ЄРЗО був поновлений лише 14.07.2022 року
Особова справа ОСОБА_4 у паперовому вигляді була втрачена, а в ЄРЗО відсутні більшість сканованих копій з особової справи, тому сектором № 12 проводилась робота щодо відновлення втрачених документів. В результаті чого вдалось відновити деякі документи та сформувати частину особової справи.
Враховуючи ситуацію, яка склалася на території населених пунктів Луганської області, внаслідок військової агресії російської федерації проти України, зв'язок із засудженим ОСОБА_4 було втрачено. У серпні 2022 року були проведені першочергові розшукові заходи, з метою встановлення місця знаходження засудженого.
Вжитими заходами місце знаходження засудженого ОСОБА_4 не було встановлено. За поданням сектору №12 07.12.2022 року ОСОБА_4 оголошений у розшук УКР ГУНП в Луганській області.
Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 11.06.2024 року відомості про вчинення засудженим нового кримінального правопорушення під час відбування покарання відсутні. Інформація щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_4 до сектору №12 не надходила. У період відбування покарання у виді громадських робіт ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягувався.
На даний час строки давності виконання обвинувального вироку суду відносно засудженого ОСОБА_4 закінчились 17.02.2024 року.
З 07.12.2022 року по теперішній час засуджений ОСОБА_4 знаходиться у розшуку, як особа місцезнаходження якої не відомо.
У зв'язку з викладеним в.о. начальника сектору №12 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 просить суд вирішити питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, призначеного вироком Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
В.о. начальника сектору № 12 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій прохала суд розглядати клопотання за її відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.
Начальник Біловодського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала заяву з проханням розглянути подання за її відсутності, прохала подання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.
Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.368-3 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. Вирок набрав законної сили 18 лютого 2022 року.
Вирок надійшов на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 22.02.2022 року.
24.02.2022 року та території України російською федерацією було розпочато бойові дії, територія смт. Біловодськ Луганська область була окупована, а особова справа ОСОБА_4 у паперовому вигляді була втрачена,
У серпні 2022 року були проведені першочергові розшукові заходи, з метою встановлення місця знаходження засудженого ОСОБА_4 .
Вжитими заходами місце знаходження засудженого ОСОБА_4 не було встановлено. За даними сектору №12 07.12.2022 року ОСОБА_4 оголошений у розшук УКР ГУНП в Луганській області.
Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 11.06.2024 року відомості про вчинення засудженим нового кримінального правопорушення під час відбування покарання відсутні. Інформація щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_4 до сектору №12 не надходила. У період відбування покарання у виді громадських робіт ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягувався.
На даний час строк давності виконання обвинувального вироку суду відносно засудженого ОСОБА_4 закінчився 17.02.2024 року.
За правилами ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року у справі №5-324кс15 сформульовано висновок про те, що ст.80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Однак ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.
Зокрема, редакція частини третьої статті 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 201/604/20.
Як встановлено судом, обвинувальний вирок Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року відносно ОСОБА_4 на час розгляду судом клопотання не виконаний, та з моменту набрання вироком суду законної сили (17.02.2022 року), минуло два роки.
Відомості щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення нового злочину, матеріали справи не містять.
Органом з питань пробації та прокурором не наведено обставин, які б свідчили про конкретну поведінку засудженого щодо перешкоджання процедурі виконання вироку, а відповідно підстав для зупинення перебігу давності строку виконання вироку судом не встановлено.
Зважаючи на те, що обвинувальний вирок Біловодського районного суду Луганської області від 17.01.2022 року не був виконаний на протязі двох років, а сам засуджений на протязі цього строку не ухилявся від відбування покарання та не вчинив нового кримінального правопорушення, тому суд приходить до висновку, що клопотання органу з питань пробації про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст. 26 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, - суд
Подання в. о. начальника сектору №12 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Біловодського районного суду Луганської області від 17 січня 2022 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1