Справа № 308/12751/24
26 серпня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судових засідань Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
03.08.2024 (вхідна дата документу) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кудіна М.Г. звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 15339 від 13.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Позов обґрунтовує тим, що у позивача у 2013 році виник обов'язок стати на військовий облік військовозобов'язаних. Проте доказів вжиття органом, на який покладено ведення військового обліку військовозобов'язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника на військовий облік в постанові не зазначено. ОСОБА_1 місце проживання за весь цей час не змінював, його до ІНФОРМАЦІЯ_3 / не викликали, та повістки про виклик він не отримував. 13.06.2024 він самостійно з'явився до РТЦК для виконання вимог ч. 10 ст. 13 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Крім того, оскільки з 19.05.2024 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил, то ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з 2013 році, оскільки зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та норма ч.3 ст. 210 КУпАП введені в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 13.06.2024 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
13.08.2024 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач всупереч Правилам військового обліку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 13.06.2024 і подав документи, що підтверджують право на відстрочку тощо.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Суд, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на таку, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, приходить до наступного висновку.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 постановлено постанову № 15339 від 13.06.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за те, що він 13.06.2024 о 12 год. 30 хв. порушив правила перебування на військовому обліку під час дії особливого періоду, а саме переданий з обліку призовників у 2013 р., не прибув для отримання та оформлення військово-облікового документу, не повідомив особисто в 7-денний строк про зміну персональних даних, зазначених в ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних, та резервістів», не надав документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_3 (зі слів), довідка управління соціального захисту населення Ужгородської РВА від 21.03.2024 № 310, чим вчинив правопорушення, передбачене п. 1 пп. 1,2,8 Додатку 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022.
До ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Постановленню оскаржуваної постанови передувало складання протоколу від 13.06.2024, в якій зазначено, що розгляд справи відбудеться 18.06.2024
18.06.2024 ОСОБА_1 подав заяву начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності його за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене п. 1 пп. 1,2,8 Додатку 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Для виконання означеного позивач 13.06.2024 з'явився до відповідача.
З довідки №480 від 23.09.2022, виданої ОСОБА_1 Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, видно, що він одержує допомогу на догляд за інвалідом І-групи ОСОБА_3 .
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 19.05.2024, внесено зміни до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за змістом яких статтю 210 доповнено частиною 3, якою встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою від 13.06.2024 за бездіяльність до 20.05.2024, не існувало, а з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
При цьому, особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року, коли була оголошена перша хвиля часткової мобілізації у зв'язку з російською агресією, та діє і зараз, про що також зазначив Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Отже, позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП до 20.05.2024, бо норма ч. 3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.
Тому суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке позивача піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має зворотної дії у часі.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо позивача не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім цього суд звертає увагу на те, що в протоколі від 13.06.2024, який передував постановленню оскаржуваної постанови, вказано, що розгляд справи відбудеться 18.06.2024, натомість оскаржувана постанова датована 13.06.2024, що позбавило позивача можливості бути присутнім під час розгляду справи, а також його заява про закриття провадження у справі від 18.06.2024 при розгляді такої не була врахована.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне задовольнити позов, скасувати постанову, закривши провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 484, 48 грн. (коефіцієнт 0.8) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки оскаржувана постанова постановлена начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
постановив:
Скасувати постанову № 15339 від 13.06.2024, постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), сплачену ним суму судового збору у 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов