Справа № 308/10020/24
(заочне)
28 серпня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лешанич Л.В. звернулася до суду через Електронний суд із вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою Службу у справах дітей Ужгородської міської ради, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленого позивачка посилається на те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати аліменти, що підтверджується судовим наказом від 22.10.2018, а також постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2018 №57923746, проте батько не виконував жодних своїх обов'язків щодо утримання дитини. Цей факт підтверджується Довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 20.05.2024р. ВП НОМЕР_3 і становить 184 770, 5 грн. Чоловік ніколи не цікавився життям своєї доньки, жодної уваги вихованню чи фінансової допомоги не надавав. Відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею взагалі. Всі витрати щодо утримання та виховання ОСОБА_3 завжди бере на себе Позивач разом зі своїм новим чоловіком ОСОБА_4 .
Позивачка в судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява про проведення судового розгляду без їх участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом виклику через вебпортал Судова влада України, відзив на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
В судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Ужгородської міської ради не з'явився, однак до суду надіслано висновок органу опіки та піклування Холмківської сільської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, заперечень зі сторони позивача не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 серпня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області 19.08.2016, серія НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки № 679 від 03.06.2024, виданої виконкомом Холмківської сільської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з довідки від 02.04.2022 №2104-7000164709 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи разом з своєю сім'єю фактично без реєстрації проживають за адресою АДРЕСА_1 та в її склад сім'ї входять: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка ВПО від 22.09.2022 № 2104-7001522007); донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка ВПО від 02.04.2022 № 2104 7000166796); син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (довідка ВПО від 02.04.2022 № 2104-7000987406); донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (довідка ВПО від 21.09.2022 № 2104 7001519700); син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( довідка ВПО від 02.04.2022 № 2104-7000168120).
Відповідно до довідки № 322 від 03.06.2024, виданої Ужгородським мистецьким ліцеєм «Перспектива» ОСОБА_3 , дійсно навчається в 8-Г класі.
Відповідно до характеристики виданої Ужгородським мистецьким ліцеєм «Перспектива», ОСОБА_3 , учениця 8 класу, навчається у даному навчальному закладі з 7 класу. Зарекомендувала себе як старанна учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівнях. На уроках уважна але не завжди активна. Має добрий загальний розвиток. Мама приділяє належну увагу вихованню доньки. Підтримує зв'язок з класним керівником у телефонному режимі, цікавляться п успіхами у навчанні і поведінкою. Батько дитини, ОСОБА_2 , не цікавиться навчанням доньки і не бере жодної участі у виховному та навчальному процесі.
Згідно з судового наказу Дружківського міського суду Донецької області №229/4868/18 від 22.10.2018 гр. ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитини, починаючи з 17 жовтня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до довідки-розрахунку від 20.05.2024 ВП 57923746 22.18/9-4606, виданого Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області, загальна сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 20.05.2024 складає 369 541,05 грн.
Відповідно до довідки № 01-28/3487 від 03.06.2024, виданої Очеретинською селищною військовою адміністрацією Покровського району Донецької області, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно фактично мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з родиною: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дітьми: син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом мешкали з 2009 року по грудень 2010 року. З 2011 по 2022 рік гр. ОСОБА_2 разом з сім'єю не мешкав, не вів спільного господарства та не брав участі в вихованні дитини.
Відповідно до заяви від 04.06.2024 ОСОБА_13 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , зазначила, що знає ОСОБА_3 2017 року, коли вона почала ходити на денний дитячий центр, який ОСОБА_14 з чоловіком проводили як волонтери. Протягом всіх років і до моменту написання цієї заяви жодного разу не бачили ОСОБА_2 , який є рідним батьком ОСОБА_3 . Зі слів матері ОСОБА_1 матеріально не допомагав та не платив аліменти, не телефонував, не цікавився життям ОСОБА_3 . Також зазначила, що ОСОБА_3 їй зізналася в особистій розмові, що батько їй не дзвонить.
Відповідно до заяви від 05.06.2024 ОСОБА_15 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , зазначив, що знає ОСОБА_1 з червня 2023 року, як вона зі своє сім'єю переїхала жити до них в будинок. За час знайомства жодного разу не бачив ОСОБА_2 , батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Зі слів ОСОБА_1 , батько дитини матеріально не допомагав та не платив аліменти, не телефонував, не цікавився життям ОСОБА_3 .
Відповідно до заяви від 05.06.2024 ОСОБА_17 , яка проживає за адресою АДРЕСА_5 , зазначила, що знає ОСОБА_1 з червня 2023 року, як вона зі своє сім'єю переїхала жити до них в будинок. За час знайомства жодного разу не бачила ОСОБА_2 , батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів ОСОБА_1 , матеріально не допомагав та не платив аліменти, не телефонував, не цікавився життям ОСОБА_3 .
Відповідно до заяви від 05.06.2024 ОСОБА_18 , яка проживає в АДРЕСА_6 та є власником будинку по АДРЕСА_7 , зазначила, що знає ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які проживали як біженці в її будинку по АДРЕСА_7 . Ні вона, ні сім'я гр. ОСОБА_21 жодного разу не бачили гр. ОСОБА_2 , який є рідним батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Зі слів матері ОСОБА_1 матеріально не допомагав та не платив аліменти, не телефонував і не цікавився своїми дітьми.
Відповідно до заяви від 05.06.2024 ОСОБА_23 , яка проживає за адресо, АДРЕСА_7 , зазначила, що знає ОСОБА_3 з 21.03.2022, яка зі своєю родиною приїхали до м. Ужгород, яких вона з своїм чоловіком ОСОБА_24 , прийняли родину як біженців до себе на проживання в АДРЕСА_7 . З моменту 21.03.2022 і до моменту написання цієї заяви жодного разу не бачили ОСОБА_2 , який є рідним батьком ОСОБА_3 . Зі слів матері ОСОБА_1 матеріально не допомагав, не платив аліменти, не телефонував і не цікавився життям ОСОБА_3 .
У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Холмківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав (додаток №1 до рішення виконкому №541 від 26.06.2024) серед іншого вказано.
Службою у справах дітей Холмківської сільської ради за місцем проживання матері ОСОБА_1 11.06.2024 проведено обстеження умов проживання та складено відповідний акт. Житло розміщено на 2 поверсі трьох поверхового будинку. Складається з 3 житлових кімнат, кухня, коридор, ванна кімната, санвузол. Наявне електро, газо та водопостачання. Наявна побутова техніка та меблі. В дитини наявна окрема кімната, речі особистого вжитку, робочий стіл для навчання. За даною адресою фактично проживають, як ВПО: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - чоловік; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . - заявниця; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - донька; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син.
Відповідно до листа центру з надання соціальних послуг Холмківської сільської ради по місцю проживання ОСОБА_1 11.06.2024 проведено оцінку потреб сім'ї, про що складено відповідний акт. Згідно з Висновку оцінки потреб сім'ї, складеного за місцем проживання сім'ї, з'ясовано, що складні життєві обставини у сім'ї відсутні, дівчинку виховує вітчим ОСОБА_4
11.06.2024 надійшов лист відповідь № 131 від служби у справах дітей Очеретинської селищної військової адміністрації, де було вказано, що у зв'язку з військовою агресіє російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час, в зв'язку з веденням активних бойових дій на території Очеретинської селищної територіальної громади та тимчасовою окупацією російською федерацією Очеретинчької селищної ТГ, в тому числі смт Очеретине, не представляється можливим провести обстеження умов проживання батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 для надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відносно доньки. Місце перебування ОСОБА_2 невідомо.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 17.06.2024 розглядалося питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо доньки, запрошувались батьки дитини та сама дитина. Батько дитини не з'явився, повідомлення про проведення було направлено за місцем проживання громадянина. Мати, ОСОБА_1 , на засіданні комісії була присутня, просила підтримати її заяву щодо позбавлення батьківських прав її колишнього чоловіка, аргументуючи тим, що з 2010 року з ОСОБА_2 не проживає, стосунків з ним не підтримує, участі у вихованні дитини не приймав та не приймає по сьогоднішній день, доньку виховує її вітчим ОСОБА_4 . ОСОБА_3 на засіданні комісії була присутня, просила підтримати заяву її мами, з батьком зв'язок тривалий час не підтримує, не заперечує щодо позбавлення її батька батьківських прав.
З вищевказаного висновку видно, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідач як батько свідомо ухиляється від виховання дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не цікавиться її навчанням та дозвіллям, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не спілкується з дитиною.
Окрім цього відповідачем не виконується обов'язок по матеріальному забезпеченню дитини.
Відтак, суд вважає, що наявна винна поведінка відповідача по відношенню до дитини, що виразилося, як зазначалося вище, у його нехтуванні обов'язками як батьком.
З огляду на вищевказане, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити та позбавити батьківських прав відповідача щодо його доньки.
Суд зауважує, що за ч. 2 ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язків по утриманню дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Разом з тим, суд приймає до уваги те, що стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється відповідно до судового наказу Дружківського міського суду Донецької області №229/4868/18 від 22.10.2018.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Враховуючи те, що позивачкою судовий збір не сплачено, так як остання звільнена від сплати судового збору, суд стягує відповідну суму судового збору у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за розгляд судом вимоги немайнового характеру з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_8 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов