02 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/9158/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві /надалі - відповідач-1, ГУ ПФУ в м. Києві/ та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18 липня 2024 року № 930020800019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15 травня 2024 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15 травня 2024 року /а.с. 1-8/.
Позов обґрунтований тим, що позивач отримувала пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 15 травня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід на інший вид пенсії. За принципом екстериторіальності відповідачем-2 розглянуто вказану заяву та прийнято рішення від 18 липня 2024 року № 930020800019 про відмову у перерахунку пенсії згідно заяви №10696 від 15 травня 2024 року, оскільки законодавством не передбачено перехід з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком (на загальних підставах). З вказаним рішенням відповідача-2 позивач не погоджується, вважаючи, що має право на призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15 травня 2024 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 32-34/ зазначив, що з 29 липня 2002 року позивачу було призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по Списку №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18 липня 2024 року № 930020800019 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 15 травня 2024 року, оскільки переведення з пенсії за віком на пенсію за віком не передбачено.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та з 01 травня 2002 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року /а.с. 19, 35/.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 15 травня 2024 року /а.с. 37/.
Рішенням Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №930020800019 від 18 липня 2024 року /а.с. 35/ відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви №10696 від 15 травня 2024 року, оскільки законодавством не передбачено перехід з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що пенсійне забезпечення громадян реалізується відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058). Згідно пункту 1 статті 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один зі цих видів пенсії за її вибором. Згідно частини третьої статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Гр. ОСОБА_1 звернулась через Веб-портал із заявою №10696 від 15 травня 2024 року щодо перерахунку пенсії для переходу з пенсії за віком на пільгових умовах по СП № 2 на пенсію за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Аналіз наданих документів свідчить, що гр. ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по СП № 2 з 01 травня 2002 року.
Не погодившись із рішенням Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №930020800019 від 18 липня 2024 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судовим розглядом встановлено, що з 2002 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 336/372/16-а та від 17 травня 2021 року у справі № 185/1473/17.
Отже, переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії можливе лише у випадку зміни виду пенсії (пенсія за вислугу років та пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
Положеннями статті 114 Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону №1788-XII передбачено право працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, пенсія за віком на пільгових умовах (тобто зі зменшенням загального пенсійного віку) є тим самим видом пенсії - пенсією за віком, а не іншим видом пенсії.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 185/1473/17 зазначено: “Отже, у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»».
Оскільки заява позивача до пенсійного органу стосувалася одного і того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена їй у 2002 році, то при обчисленні пенсії не може бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 15 травня 2020 року у справі № 334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17 травня 2021 року у справі № 185/1473/17, від 30 листопада 2023 року у справі № 580/3792/23а, від 18 червня 2024 року у справа №280/4122/23 та є обов'язковими для суду першої інстанції в силу частини п'ятої статті 242 КАС України.
Доводи позивача не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Тож рішення Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №930020800019 від 18 липня 2024 року є правомірним, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
За відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідних вимог.
Таким чином, позов не підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк