про повернення позовної заяви
02 вересня 2024 р. № 400/6072/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаТериторіального управління Державного бюро розслідуваня, вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 03.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу належало подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду , в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 03.07.2024).
15.07.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На обгрунтування заяви позивач зазначає, що звертався до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% за кожний календарний рік служби, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), і рішенням від 26 січня 2024 року у справі № 400/11424/23 у задоволенні цих позовних вимог було відмовлено. В подальшому, вказує позивач, з постанови П'ятого адміністративного апеляційного суду від 08.03.2024 у справі № 400/11565/23 (в якій позивач участі не брав) йому стали відомі висновки суду в аналогічних правовідносинах про наявність в особи права на одержання грошової допомоги в розмірі 25 % за кожний календарний рік служби (Закон № 2262-ХІІ).
Тобто, на думку позивача, з аналізу судових рішень вбачається, що у зв'язку із відсутністю правової позиції Верховного Суду з порушеного питання, суди першої та апеляційної інстанції по-різному застосовують норми права під час вирішення справ з ідентичним предметом позову.
Позивач також вказує, що розглядаючи справу № 400/11424/23, суди першої та апеляційної інстанції діяли виключно в межах заявлених позовних вимог (виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50% за кожний календарний рік служби), та не досліджували питання щодо можливої виплати у розміір 25%.
Крім цього, у справі № 400/11424/23 відкрито касаційне провадження для перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині правильності застосування статті 9 Закону № 2262-ХІІ. У зв'язку з чим, позивач має намір подати клопотання про зупинення провадження у цій справі до прийняття Верховним Судом рішення за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 400/11424/23.
Суд відхиляє зазначені аргументи з огляду на таке. Підставою позову є невиплата позивачу одноразової грошової допомоги в будь-якому розмірі. Про зазначену обставину позивач дізнався не пізніше дати звільнення (06.06.2023). Подання позовної заяви, в задоволенні якої суд відмовив, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з іншим позовом, право на подання якого також виникло у зв'язку із звільненням. Правова оцінка схожих правовідносин, що надана судом у інших справах, також не може визнаватися поважною причиною пропущення строку звернення.
Позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначеними в ній поважними причинами його пропуску, тобто такими, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, не подав доказів на підтвердження наявності таких причин.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, позовну заяву належить повернути.
На підставі вищезазначеного, керуючись статтею 123, пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до П'ятого апеляцйного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна