02 вересня 2024 рокусправа № 380/10010/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 22.09.2022 по 25.12.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 22.09.2022 по 25.12.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що проходив службу по мобілізації військової частини НОМЕР_1 з 20.09.2022 по 25.12.2023 на посаді водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 . 25.12.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 370 від 25.12.2023 позивача було звільнено у запас з посади водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 , відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військова частина НОМЕР_1 відноситься до 1-шої Галицько-Волинської радіотехнічної бригади - військове з'єднання радіотехнічних військ у Повітряних силах Збройних сил України чисельністю в бригаду, яка виконує завдання з охорони державного кордону України у повітряному просторі західних областей України.
Позивач зазначає, що проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 22.09.2022 по 25.12.2023, виконував бойові розпорядження чергування, направленні на здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересі держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в не залежності від місця дислокації РЛС, що дає підстави надати, як особі яка несла службу повітряних військ, на посаді водія радіолокаційної стації - довідку про участь в бойових діях.
З метою оформлення позивачем статусу учасника бойових дій на адресу частини було направлено адвокатський запит від 25.01.2024 та повторний адвокатський запит від 22.03.2024 для надання довідки про участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. У відповіді на даний запит було відмовлено у наданні вище згаданої довідки, у зв'язку з тим, що участі в бойових діях не приймав, а отже підстави для видачі довідки відсутні. Позивач вважає, що відмова у видачі згаданої вище довідки порушує його законні права та інтереси. У зв'язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали. На виконання вимог вказаної ухвали, позивач усунув зазначені недоліки.
Ухвалою суду від 11.06.24 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
24.06.2024 за вх.№48031ел на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що 08.11.2023 солдат ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_4 , йому було надано час для приймання справ та посади водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 наказом командира військової частини НОМЕР_5 09.11.2023 №329. Однак, 09.11.2023 року солдат ОСОБА_1 вибув на стаціонарне лікування до військового шпиталю, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 09.11.2023 року №329, отже справи та посаду водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 не прийняв. 17.11.2023 позивач написав рапорт про його переведення до навчального закладу Повітряних Сил м. Васильків. 22.11.2023 прибув до військової частини НОМЕР_4 , де відмовився приймати справи та посаду водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 , дана відмова була підтверджена позивачем під час індивідуальної бесіди з керівним складом військової частини НОМЕР_5 та підкріплена проханням перевести його до не бойової частини зв'язку з причин непридатності до служби у спецспорудах.
Вище зазначенні обставини, на думку відповідача, свідчать про небажання військовослужбовця виконувати бойові завдання, що прямо суперечить обставинам, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Окрім того, абзацами 1 та 2 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення. Абзацом 1 пункту 4 Доручення від 06.03.2023 №5178/з передбачено, що Генеральному штабу ЗСУ щомісячно до 5 числа встановленим порядком доводити до військ, Департаменту внутрішнього аудиту та Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України - райони ведення бойових дій. Відтак, наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2022 №237; від 01.10.2022 №262; від 01.11.2022 №282; від 02.12.2022 № 311; від 02.01.2023 № 1; від 02.02.2023 № 26; від 01.03.2023 №52; від 01.04.2023 №89; від 01.05.2023 №111; від 01.06.2023 №147; від 01.07.2023 №183; від 01.08.2023 №210; від 01.09.2023 №247; від 01.10.2023 №273; від 01.11.2023 №301; від 01.12.2023 №341 визначені райони ведення воєнних (бойових) дій (на період спірних правовідносин). Відповідно до зазначених наказів, район, в якому перебував позивач ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 з 22.09.2022 по 25.12.2023, не входив до визначеного переліку областей, у яких військовослужбовці беруть безпосередню участь у воєнних (бойових) діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Відповідач зазначає і те, що жодних документів, визначених Переліком позивач для отримання довідки не представив і, більше того, не міг представити, оскільки участі у бойових діях не приймав. Відтак, підстав для видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України немає. Просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
26.07.2024 за вх.№56718 адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якому проти відзиву заперечив, та підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Додатково обґрунтовує свої вимоги тим, що проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 Повітряних сил Збройних сил України на посаді водія-електрика радіолокаційної станції, виконував бойові розпорядження, чергування, направленні на здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересі держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в не залежності від місця дислокації РЛС, що дає підстави надати, як особі яка несла службу повітряних військ, на посаді водія радіолокаційної стації - довідку про участь в бойових діях. У зв'язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до витягу до наказу від 24.02.2022 №41, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України від 24.02.2022 №69/068-54 «Про загальну мобілізацію» призвали до лав Збройних сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №76-РС від 18.10.2023 відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України звільнено з найманої посади і призначено солдата ОСОБА_1 водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 - водієм-електриком радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_5 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) №322 від 07.11.2023 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.10.2023 №76-РС на посаду водія - електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби м. Староконстянтинів Хмельницької області, з 07.11.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) №329 від 09.11.2023 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.10.2023 року №76-РС на посаду водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_4 , з 08.11.2023 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
17.11.2023 позивач звернувся з рапортом, в якому просив клопотання про переведення його, в учбовий заклад повітряних сил у Василькові Київської області, у зв'язку із визначенням ВЛК його обмежено придатною до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) №370 від 25.12.2023 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика радіолокаційної станції військової частин НОМЕР_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.12.2023 №91-РС у запас відповідно до пункту другого частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом “г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи)), направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 25.12.2023 року виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
З метою оформлення позивачем статусу учасника бойових дій на адресу частини, представником позивача було направлено адвокатський запит від 25.01.2024 для надання належним чином засвідчену довідку про участь ОСОБА_1 у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Листом від 21.03.2024 №1194/1/902пс, військова частина НОМЕР_1 , повідомила, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 22.09.2022 по 25.12.2023, ОСОБА_1 участь у бойових діях не приймав. Матеріали, які підтверджують статус учасника бойових дій, або документів для його отримання позивачем під час проходження військової служби у підрозділах військової частини НОМЕР_1 не надав. У зв'язку з вище зазначеним підстав для видачі довідки про безпосередню участь особи, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_1 немає.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність щодо не видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф, звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно із статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до підпункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.
У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.
Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану визначені статтею 6-1 Закону №3551-XII.
Так, згідно із цією статтею під час дії воєнного стану військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану, виконуючи бойові завдання безпосередньо в районах ведення бойових дій, незалежно від тривалості виконання таких завдань, або брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, набувають статусу учасника бойових дій на підставі довідки або відомостей про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Довідка про безпосередню участь у бойових діях) у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 413 (далі - Порядок № 413).
Пункт 1 Порядку № 413 встановлює, що цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб.
Згідно п. 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пункт 4 Порядку № 413 визначає перелік документів, які є підставою для надання особі статусу УБД, які приймали безпосередню участь у Заходах, зокрема, довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, яка викладена в новій редакції та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887.
За змістом форми довідки (додаток 6 до Порядку № 413), остання видається на підставі та із зазначенням документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Таким чином, довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Суд врахував, що у матеріалах справи відсутні докази безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. При цьому, відповідач зазначає про відсутність бойових наказів або бойових розпоряджень, які б підтверджували участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, оскільки у період коли позивач проходив військову службу на посаді командира роти, підрозділ яким він керував, не приймав безпосередньої участі у відповідних заходах.
Натомість позивач вважає, що набув право на отримання спірної довідки, оскільки перебував у складі військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил ЗСУ та виконував бойові розпорядження, чергування, направлені на здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Надавши оцінку вказаному посиланню, суд зазначає таке.
Слід зазначити, що безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 та пунктом 1 Доручення від 06.03.2023 №5178/з.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 та абзацами 2-4 пункту 1 та пунктом 4 Доручення від 06.03.2023 №5178/з, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Абзацом 1 пункту 4 Доручення від 06.03.2023 №5178/з передбачено, що Генеральному штабу ЗСУ щомісячно до 5 числа встановленим порядком доводити до військ, Департаменту внутрішнього аудиту та Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України - райони ведення бойових дій.
Відтак, наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2022 року №237; від 01.10.2022 року №262; від 01.11.2022 року №282; від 02.12.2022 року № 311; від 02.01.2023 року № 1; від 02.02.2023 року № 26; від 01.03.2023 року №52; від 01.04.2023 року №89; від 01.05.2023 року №111; від 01.06.2023 року №147; від 01.07.2023 року №183; від 01.08.2023 року №210; від 01.09.2023 року №247; від 01.10.2023 року №273; від 01.11.2023 року №301; від 01.12.2023 року №341 визначені райони ведення воєнних (бойових) дій (на період спірних правовідносин). Відповідно до зазначених наказів, район, в якому перебував ОСОБА_1 , а саме: Закарпатська область м. Мукачево з 22.09.2022 року по 25.12.2023, не входив до визначеного переліку областей, у яких військовослужбовці беруть безпосередню участь у воєнних (бойових) діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, форма якої затверджена додатком 6 до Порядку (Постанови КМУ №413).
З метою її отримання необхідно представити документи, які підтверджували участь особи у бойових діях відповідно до п.9 Переліку необхідних документів для надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям Повітряних Сил Збройних Сил України. Жодних документів, визначених Переліком позивач для отримання довідки не представив і, більше того, не міг представити, оскільки участі у бойових діях не приймав.
Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів.
З урахуванням зазначеного, вищевказані доводи позивача суд вважає необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме 02.09.2024.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна