02 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4267/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини № НОМЕР_1 (далі - відповідач) , у якому просить:
1.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_2 Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за період з 10.06.2023 року по 12.07.2023 року та з 19.07.2023 року по 21.08.2023 року.
2. Зобов'язати Військову частину № НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов'язаної ізГ захистом Батьківщини за період 10.06.2023 року по 12.07.2023 року та з 19.07.2023 року по 21.08.2023-року з урахуванням виплачених сум.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що, у порушення норм чинного законодавства, військова частина НОМЕР_1 не нарахувала та не виплатила йому збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 10.06.2023 по 12.07.2023 та з 19.07.2023 по 21.08.2023.
Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою було встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу отримано Військовою частиною НОМЕР_1 у їх електронному кабінеті 04.07.2024 року.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 01.03.2022 року ОСОБА_1 був призваний під час мобілізації у Збройні Сили України та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Перебуваючи на виконанні бойового завдання, в умовах воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, 10 червня 2023 року позивач отримав поранення внаслідок артилерійського обстрілу противником в населеному пункті Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.08.2023 № 2502 (а.с. 28).
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.10.2023 №11266 судом встановлено, що діагноз: наслідки вибухової травми (10.06.2023), закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми (10.06.2023) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості праворуч І ст. зі сприйняттям ШМ на праве вухо 4,0 м, ліворуч ІІ ст. зі сприйняттям ШМ 2,0 м. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Наслідки травматичного розриву тіла та заднього рогу медіального меніска правого колінного суглобу у вигляді зміцнілих рубців та деформуючого остеоартрозу правого колінного суглобу ІІ ст. з помірним порушенням функції. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Отже, довідкою військово-лікарської комісії від 09.10.2023 №11266 підтверджено встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) із захистом Батьківщини (а.с. 29), а саме закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми (10.06.2023)
Водночас, щодо діагнозу: травматичного розриву тіла та заднього рогу медіального меніска правого колінного суглобу у вигляді зміцнілих рубців та деформуючого остеоартрозу правого колінного суглобу ІІ ст. з помірним порушенням функції, не встановлено, що вказана травма пов'язана із захистом Батьківщини, а така пов'язана з проходженням військової служби.
У зв'язку з вищевказаним пораненням (закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми), пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відповідних закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з первинної картки хворого встановлено, травма отримана 10.06.2023 внаслідок бойових дій під час виконання службових обов'язків, проходячи службу у лавах ЗСУ.
Згідно з виписним епікризом з історії хвороби №2751 Комунального некомерціного підприємства «Міська лікарня №1» Запорізької міської ради, встановлено, що згідно даних анамнезу хвороби. 14.06.2023 позивач був доставлений до сортувального пункту, звідки був направлений до МЛ №9 (16-19.06.23). З 19.06.23 був скерований до МЛ№1 (а.с.21).
Згідно з виписки із медичної карти хворого №6372 Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9 Запорізької міської ради позивач перебував у стаціонарі з 16.06.2023 по 19.06.2023 у відділенні травматології та ортопедії з ліжками нейрохірургії, політравми та мікрохірургії кисті.
Згідно даних виписки із медичної картки стаціонарного хворого від 12.07.2023 №5465 Комунального некомерційного підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області позивач перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі у період з 03.07.2023 по 12.07.2023. Як вбачається з даних анамнезу захворювання позивача з даної виписки №5465 позивач з 16.06.2023 по 19.06.2023 лікувався у травматологічно-ортопедичному відділі Запорізької міської лікарні №9, де отримав комплексне лікування, потім з 19.06.2023 по 23.06.2023 продовжував лікування у терапевтичному відділі міської лікарні №1 м.Запоріжжя. Далі спостерігався в мед.сан. частині НОМЕР_1 . 28.06.2023 був направлений на стаціонарне лікування по місцю проживання.
Згідно з виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №9533 КНП «ЗОКЛ ім.А.Новака» ЗОР відділення ортопедії та травматології ОСОБА_1 госпіталізовано 19.07.2023 з діагнозом травматичний горизонтальний розрив тіла та заднього рогу медіального меніска правого колінного суглобу. Виписано позивача 03.08.2023 року (а.с.24).
Згідно даних виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4191/1059 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.08.2023 по 21.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради Закарпатської області (а.с.25).
Позивач зазначає, що за період проходження стаціонарного лікування йому не виплачена у належному розмірі додаткова винагорода у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, через що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого).
Суд звертає увагу, що згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.10.2023 №11266 діагноз: наслідки вибухової травми (10.06.2023), закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми (10.06.2023) встановлено, що вказана травма пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, щодо зазначеної травми обидві вказані вище умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються довідкою військово-лікарської комісії, а також виписками та виписними епікризами із медичних карт стаціонарного хворого.
Відтак, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з діагнозом наслідків вибухової травми, отриманої 10.06.2023 - закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми з 10.06.2023 року по 12.07.2023 року, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з вказаним пораненням.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, що діагноз - травматичний розрив тіла та заднього рогу медіального меніска правого колінного суглобу пов'язаний із захистом Батьківщини. Отже, у позивача відсутнє право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології КНП «ЗОКЛ ім.А.Новака» ЗОР з 19.07.2023 по 03.08.2023 із діагнозом травматичний горизонтальний розрив тіла та заднього рогу медіального меніска правого колінного суглобу.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу збільшену до 100000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди за період з 10.06.2023 по 12.07.2023 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за період з 10.06.2023 року по 12.07.2023 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за період з 10.06.2023 року по 12.07.2023 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору