Справа № 357/5982/24
Провадження № 2-адр/357/4/24
02 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
04.07.2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на її користь 4 500 грн. витрат на правову допомогу.
Заява обґрунтована тим, що 28.06.2024 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Під час розгляду вказаної справи позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн., які просить стягнути на його користь.
11.07.2024 від представника відповідачів на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення з проханням відмовити в її задоволенні. Вказані заперечення мотивовані тим, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Слід також враховувати наявність у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, що впливає на обсяг юридичної і технічної роботи. Звернуто увагу, що в особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС по справі №357/5982/24 надійшла тільки заява про ухвалення додаткового рішення без додатків, тому витрати не доведені.
11.07.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказів понесення судових витрат. Вказане клопотання обґрунтоване технічним збоєм у роботі системи «Електронний суд», який стався з незалежних від заявника причин.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У зв'язку з тим, що докази, зазначені в заяві про ухвалення додаткового рішення, не були доставлені та відображені у документах, направлених до електронного кабінету відповідача та безпосередньо до суду через технічний збій у підсистемі «Електронний Суд», суд вважає за необхідне задовольнити клопотанням заявника та поновити строк на подання доказів, підтверджуючих понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу з долученням їх до матеріалів справи.
Сторони повідомлені судом листом від 05.07.2024 про порядок вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення. Інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
28.06.2024 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00018711 від 12.04.2024, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
З матеріалів справи вбачається, що судом не вирішувалось питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, при цьому у позові зазначено про очікувані витрати в розмірі 4 500 грн., докази на понесення яких будуть надані додатково.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Розглянувши питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновку зазначеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23.01.2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії таких документів:
1) договір про надання правничої допомоги № 102/23 від 16.08.2023, укладений між Адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
2) копія ордеру серії АІ № 1595850 від 22.04.2024;
3) витяг з сайту НААУ про зміну прізвища адвоката з "Глущенко" на "Шевченко";
4) додаткова угода № 2 до договору № 102/23 від 16.08.2023, складена 02.07.2024;
5) акт здачі-прийняття наданих послуг № 3 від 02.07.2024 на суму 4 500 грн.
6) квитанція АТ "ПУМБ" № 0.0.3739970634.1 від 02.07.2024 на суму 4 500 грн.
Крім того, з відкритих джерел судом перевірено свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Шевченко А.М. № 001180 від 02.11.2023.
З наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу вбачається, що вказані послуги надавалися клієнту ОСОБА_1 адвокатом Шевченко А.М. у справі № 357/5982/24 та полягають у зборі доказів, формуванні правової позиції, підготовці позову, всього 5 годин часу.
При вирішення питання про відшкодування судових витрат суд враховує задоволення позову судом, а також заперечення відповідача щодо співмірності та обґрунтованості понесених витрат.
Разом з цим, при дослідженні вказаних документів суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, подані представником позивача, є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі - 4 500 грн., адже такий розмір є доведеним документально, обґрунтованим, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним зі складністю справи.
Підстав для зменшення таких витрат судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст. 139, 143, 252 КАС України, суд
Поновити заявнику строк на подання доказів, підтверджуючих понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.
Стягувач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Боржник Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39816845.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення (підписання) до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А. Ю. Цуранов