30 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1643/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична
компанія “УКРЕНЕРГО»
код ЄДРПОУ 00100227; вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ»
код ЄДРПОУ 41823846; пр. Перемоги, б. 126Б, м. Чернігів, 14013,
про стягнення 190 395 843,67 грн
за участю представників:
від стягувача: Остапенко С.Л.
від заявника: Якимчук Ю.В.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 задоволено частково позов Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів» на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» 836 230,84 грн трьох відсотків річних, 960 428,11 грн інфляційних втрат та 7091,67 грн судового збору; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 169 620 951,16 грн основного боргу за відсутністю предмету спору; у частині вимог про стягнення 9 552 638,74 грн пені та 9 425 594,82 грн штрафу відмовлено; повернуто Приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “Укренерго» з Державного бюджету України 669 518,49 грн судового збору.
14.08.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 у справі №927/1643/23 на 6 місяців до 01.02.2025 згідно з графіком, наведеним у заяві.
Заява обґрунтована тим, що ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» свою господарську діяльність змушене здійснювати в умовах повномасштабної війни російської федерації проти України. Запровадження на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану на всій території України, розширення зони ведення бойових дій, постійні обстріли енергетичної інфраструктури на території Чернігівської області призвело до суттєвих наслідків в господарській діяльності Товариства. Зважаючи на воєнний стан в Україні та дію обмежень щодо нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, а також щодо припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг, до скасування відповідних обмежень, сприяли тому, що побутові споживачі (населення) несвоєчасно розраховуються за спожиту електричну енергію, що завдало суттєвих для Товариства збитків. Наведені обставини беззаперечно вплинули на результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», що виражається в заборгованості населення перед ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» з оплати за спожиту електричну енергію.
Товариство є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення під час війни. В умовах воєнного стану, постійних обстрілів Товариство здійснює безперебійне постачання електричної енергії мешканцям м. Чернігова та Чернігівської області. ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» зазначає, що знаходиться в досить важкому фінансовому стані. Згідно з Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023 Товариство має велику дебіторську заборгованість, яка на кінець звітного періоду становила 1 229 503 000,00 грн, а також значну кредиторську заборгованість в розмірі 1 039 434 000,00 грн, а тому вчинення виконавчих дій з метою примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області по справі 927/1643/23 від 01.08.2024 за умови відсутності достатнього фінансування, може призвести до блокування діяльності Товариства і його повної зупинки, що є недопустимим, оскільки завдасть величезних збитків не тільки Товариству але і споживачам, постачання електроенергії яким безпосередньо залежить від діяльності ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ».
ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» не має на меті звільнення від обов'язку зі сплати зобов'язань за рішенням Господарського суду Чернігівської області, а навпаки здійснює пошук шляхів їх виконання та вживає всі залежні від нього заходи щодо належного виконання рішення суду на договірних умовах. Розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати населення наданням послуг з постачання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2024 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 26.08.2024.
21.08.2024 від ПАТ “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО» надійшов відзив на заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем до заяви не додано докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов'язань. Посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення не є підставою для розстрочення виконання рішення. Також відповідач надав баланс за 2023 рік, яким намагається підтвердити своє скрутне фінансове становище. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення.
Позивач є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. НЕК «Укренерго» будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі.
Здійснення вказаної діяльності потребує відповідних коштів, при цьому одним джерел їх надходжень є реальне стягнення 3-х відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виконання своїх зобов'язань контрагентами НЕК «Укренерго».
Постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені між учасниками ринку електричної енергії. Наведені обставини погіршують рівень розрахунків користувачів послуг НЕК «Укренерго» за отримані ними послуги і приводять до об'єктивного зниження рівня платіжної дисципліни.
При цьому, численні пошкодження об'єктів Об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.
У зв'язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 26.08.2024 не відбулося.
Ухвалою суду від 26.08.2024, доставленою до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі Електронний суд 27.08.24 16:29, повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання на 30.08.2024.
Суд, розглянувши в судовому засіданні 30.08.2024 заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).
Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Згідно пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.
У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Сгеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, ReportsofJudgmeNtsaNdDecisioNs 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (справа «ІммобільяреСаффі» проти Італії», № 22774/93, пункт 74, ЕСНR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), Вищий господарський суд України вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
При цьому, розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов'язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведені приписи процесуального закону, оцінивши зазначені вище фактичні обставини, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та наміри відповідача добровільно виконати рішення суду та погасити існуючу перед позивачем заборгованість, що сприятиме ефективному виконанню судового рішення, суд вважає за можливе, як виняток, задовольнити заяву відповідача у цій справі, розстрочивши виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 у справі № 927/1643/23 на 6 місяців шляхом сплати присуджених до стягнення 836 230,84 грн трьох відсотків річних, 960 428,11 грн інфляційних втрат та 7091,67 грн судового збору, за графіком вказаним в резолютивній частині даної ухвали.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про розстрочення виконання рішення у справі задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 у справі №927/1643/23 на 6 місяців шляхом сплати присуджених до стягнення 836 230,84 грн трьох відсотків річних, 960 428,11 грн інфляційних втрат та 7091,67 грн судового збору, за наступним графіком:
1. до 01.09.2024 - 293 533 грн 43 коп.;
2. до 01.09.2024 - 7091 грн 67 коп. судового збору;
3. до 01.10.2024 - 300 625 грн 10 коп.;
4. до 01.11.2024 - 300 625 грн 10 коп.;
5. до 01.12.2024 - 300 625 грн 10 коп.;
6. до 01.01.2025 - 300 625 грн 10 коп.;
7. до 01.02.2025 - 300 625 грн 12 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 30.08.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.09.2024.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор