02.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3231/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 (суддя Бєлік В.Г.)
у справі № 904/3231/23
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
про стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" плати за користування вагонами та зберігання вантажу за договором № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 у загальному розмірі 23 654,88 грн., з яких: плата за користування вагонами у розмірі 21 726,48 грн., збір за зберігання вантажів у розмірі 1 928,40 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/3231/23 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 21 726,48 грн., збір за зберігання вантажів в розмірі 1 928,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/3231/23 в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 12 375,60 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково не врахував вимоги телеграмного розпорядження, яке є підставою для звільнення Замовника (Відповідача) від плати за користування вагонами. У вказаному телеграмному розпорядженні № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 було зазначено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні. Зокрема, у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин». Плата за користування вагонами була нарахована позивачем за період затримки вагонів за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець, без урахування вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/3231/23 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/3231/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом між Акціонерним товариством “Українська залізниця» (залізницею) та Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власником колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020, відповідно до умов якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "НІІ".
Відповідно до п. 4 договору від 20.03.2020 рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У п. 5 договору сторони узгодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Пунктами 6, 7 договору від 20.03.2020 передбачено, що вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Згідно з п.п.8 - 11 договору від 20.03.2020 про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» повідомляє телефоном відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год.
Відповідно до п.п. 12 - 14 договору від 20.03.2020 вагони подаються ТОВ "Укрвибухотехнологія".
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору від 20.03.2020 встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 13.10.2020 до договору від 20.03.2020 сторони доповнили додаток до договору новим фронтом щодо станції Промислова.
Додатковими угодами № 3 від 24.03.2021, № 4 від 20.09.2021 сторони викладали пункт 21 договору від 20.03.2020 в новій редакції та продовжили строк дії договору до 30.09.2021, до 31.03.2025 включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання договору від 20.03.2020 сторонами суду не надано.
У грудні 2022 року по накладним №№ 47328315, 47328208, 47328141, 47328133, 47328125, 47328026, 47328265, 47328059, 47328273, 47303219, 47281407, 47322649, 42255653, 42255661, 48698, 48697, 48658, 48694, 48693, 48691, 605949, 605923, 605931, 605915, 47329206, 47329248, 47329925, 47329941, 47329297, 47329115, 47280201, 47280151, 47279989, 47279971, 48656, 48654, 47329214, 47329255, 47246004, 42213595, 47205505, 47241963, 47328158, 47328117, 47326202, 47326061, 47326319, 47325345, 47325303, 47325337, 47325576, 47325220, 47325246, 47325238, 47325287, 47325451, 47325329, 47325295, 47325360, 47325311, 47329230, 47329222, 47329404, 47329933, 47329958, 47329966, 47329347, 47329172, 47329339, 47329107, 47329198, 47329131 на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони, станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. Проте ПрАТ "Інгулецький ГЗК" прибулі вагони своєчасно не забиралися на під'їздну колію, про що було складені акти загальної форми ГУ-23 №885 від 15.12.2022, №№ 895, 896, 897 від 21.12.2022.
Вказані акти складені після закінчення затримки вагонів, в них вказаний час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача.
Про прибуття вагонів на адресу відповідача Приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» було своєчасно повідомлено залізницею, що підтверджується записами - повідомленнями у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження.
Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України та п.5 Договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 23129400, 23129401, 23129402, 26129404, 01019001, 05019004, 06019005 у розмірі 21 726,48 грн. (з ПДВ) та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №23129070 у розмірі 1 928,40 грн. (з ПДВ) на загальну суму 23 654,88 грн.
Відповідач підписав відомості та накопичувальні картки із запереченнями, згідно яких зазначав, що вагони подано в порушення умов п.7 договору, згідно якого вагони здаються на під'їзні колії в тій кількості, в якій прибули. Окрім того було зазначено, що немає можливості приймати порожні вагони через перезабезпечення порожніми вагонами та перевищенням переборної спроможності під'їзних колій. Також у відомості №060190053 вказував про необхідність виключення з часу користування вагонами часу дії комендантської години.
Несплата відповідачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами п.п. 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Як вже було зазначено у грудні 2022 року згідно наданих в матеріали справи накладних, залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони, на станцію призначення Інгулець Придніпровської залізниці.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниці України вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
З сталою практикою Верховного Суду порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Положеннями ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст.ст. 46, 47 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно з ст. 119 цього Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, у редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.
Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
У п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
За умовами п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.п. 12 - 15 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
По факту прибуття на станцію призначення Інгулець, на адресу відповідача порожніх вагонів під навантаження, які були подані на під'їзну колію відповідача, працівниками станції Інгулець оформлені відповідні пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45.
В подальшому на підставі актів форми ГУ-23 №885 від 15.12.2022, №№ 895, 896, 897 від 21.12.2022 позивачем нараховано плату за користування в розмірі у розмірі 21 726,48 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу у розмірі 1 928,40 грн. (з ПДВ). Загалом нараховано 23 654,88 грн.
Акти складені у відповідності до вимог п. 8 Правил користування вагонами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Таким чином, доказами вини відповідача у затримці вагонів на станції призначення Інгулець та правомірності дій залізниці щодо видання наказів є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф. ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п. п. 4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, Договору сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:
- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";
- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."
Тобто вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №317 від 26.03.2009.
З урахуванням наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, з огляду на несвоєчасне вивільнення відповідачем колій станції Інгулець від вантажу, який прибув на його адресу, зниження пропускної спроможності для перевезення інших поїздів через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини останнього та недоведення відсутності вини відповідача у спричиненні скупчення вагонів, господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів в загальному розмірі 23 654,88 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Рішенням правління АТ “Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ “Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у “кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вищезазначених підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
З матеріалів справи вбачається, що інформація, наведена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Доказів, що відповідач припиняє свою діяльність під час комендантської години в матеріали справи не надано. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії на станцію призначення у зв'язку з веденням воєнного стану, комендантської години чи під час повітряної тривоги від відповідача не надходило.
Відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи позивача та відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території, на якій розташована станція призначення діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Таким чином апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/3231/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 21.12.2023 у справі № 904/3231/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя А.Є.Чередко