Справа №583/1025/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/690/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 серпня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кудіна О.М., розглянувши, у режимі відеоконференції, у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кудіна О.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 25 лютого 2024 року о 19 год. 55 хв. по вул. Центральній, 54 в с. Куземин Охтирського району Сумської області керував автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotester 6820 Драгер, тест №45, згідно якого результат становить 0,21 Проміле алкоголю в крові. Своїми діями порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кудін О.М., звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року скасувати, а провадженні у справі - закрити.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що за складеним відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення, останньому інкримінується керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння», пройшов огляд на місці з використанням алкотестера Драгер 6820, на якому зафіксовано 0,21 Проміле. Проте, у вказаному протоколі не зафіксовано відомостей про те, що водій відмовився від проходження тесту в медичному закладі, будучи не згодним з результатами тесту на місці події, що прямо вимагає Порядок освідування водіїв транспортних засобів. Відеофайли, які являються додатками до протоколу, підтверджують те, що ОСОБА_1 постійно повторював поліцейським, що він категорично не згоден з результатами тесту на місці події і не відмовляється від повторного проходження огляду в медичному закладі, крім того, останній чітко пояснював, що він не вживав алкоголь і що не має ознак сп'яніння, запропонував запросити сторонніх свідків чи скласти акт огляду, де зазначити чіткі ознаки сп'яніння, яких, фактично, не було. Однак, інспектор відмовив в цьому ОСОБА_1 , хоча зобов'язаний був в присутності водія скласти Акт огляду, де зазначити ознаки сп'яніння і надати його під розписку водію, крім того, після проведення освідування в медичному закладі, при повторній продувці газоаналізатора було виявлено 0,21 Проміле алкоголю, що не може свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат перебуває в межах похибки та не свідчить про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що суддею суду першої інстанції враховано не було.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кудіна О.М., які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч.1 ст.251, ст.280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Зі змісту оскаржуваної постанови судді суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснював, що керував автомобілем у тверезому стані, а перевозив пасажирів: дружину, тещу, подругу дружини, які перед цим вживали спиртне, також у салоні автомобіля перебувала малолітня дитина. При проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора на вимогу працівників поліції тест показав результат 0,21 проміле алкоголю в крові, з чим він не погодився, так як спиртне вживав за день до керування автомобілем.
Проте, незважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 , факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею з врахуванням зібраних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 009704 від 25 лютого 2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного сп'яніння, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тесту №45, згідно якого огляд проведено 25 лютого 2024 року о 19 год. 49 хв. та виявлено результат 0,21 Проміле алкоголю в крові та відеозапису, який працівники поліції долучили до складених матеріалів.
Однак, апеляційний суд з такими висновками судді суду першої інстанції погодитись не може, та вважає, що в даному випадку при розгляді вказаної справи, не було дотримано вищезазначених вимог закону щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом, з врахуванням наступного.
Так, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього ружу України, водій, з метою встановлення стану сп'яніння, повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року.
Відповідно п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 3 розділу I цієї Інструкції, така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Положеннями п. 5 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення, згідно із законом, до відповідальності.
При цьому, п. 6 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З метою перевірки обґрунтованості доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 стосовно того, що ОСОБА_1 не був згоден з результатом проведеного поліцейськими огляду за допомогою приладу Драгер 0,21 Проміле і не відмовляється від повторного проходження огляду в медичному закладі, в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, апеляційним судом було проглянуто відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису вбачається, що дійсно, працівниками поліції було зупинено автомобіль, під керуванням, як було з'ясовано, ОСОБА_1 , при спілкування з яким у поліцейських виникла підозра, що він перебуває у стані сп'яніння, що і стало підставою для пропозиції пройти огляд за місці зупинки транспортний засіб. ОСОБА_1 погодився, за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager» працівниками поліції було здійснено його огляд, результат якого був позитивний - 0,21 Проміле.
На запитання працівника поліції, чи згоден ОСОБА_1 з таким результатом, останній чітко відповів, що не згоден, вказував, що він перебуває у тверезому стані, а пасажири, які сиділи в його автомобілі, вживали спиртні напої, і на пропозицію проїхати до медичного закладу відповів згодою. Враховуючи таку позицію, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що у такому разі до лікарні він буде доставлений на їх службовому автомобілі, а його автомобіль залишиться на місці зупинки, або ж останній може знайти тверезого водія, який сяде за кермо його автомобіля та проїде разом з ними до медичного закладу.
Вподальшому поліцейські зазначили, що у них часу немає, і стали складати відносно ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 не був згоден з результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп'яніння та виявив бажання пройти такий огляд у медичному закладі, куди направлений не був, наявні підстави для висновку про те, що такий огляд останнього був проведений з порушенням вищезазначеного Порядку, і відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсним.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння з застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за результатом якого у останнього виявлено 0,21% алкоголю.
Відповідно до Інструкції до приладу «Drager Alkotest 6820», технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку та границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, а саме: абсолютна похибка ± 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка ± 10 % у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка ± 0,04 ‰ у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка ± 10 % у діапазоні понад 0,4 ‰.
З врахуванням технічних параметрів приладу «Drager Alkotest 6820», апеляційний суд вважає, що результат проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 огляду у 0,21 ‰, не може свідчити про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вказаний результат перебуває в межах похибки.
Таким чином, доводи апелянта про помилковість висновку судді суду першої інстанції щодо доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому, встановивши їх, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у свої рішеннях ЄСПЛ неодноразово вказував на те, суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the United Kingdom ), п. 161, Series A заява №25).
Крім того, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин, з врахуванням практики ЄСПЛ, апеляційний суд дійшов висновку, що «поза розумним сумнівом» не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки на підтвердження зазначеного належних та допустимих доказів матеріали даної справи не містять.
З огляду на те, що при розгляді даної справи вищезазначені обставини суддею суду першої інстанції враховані не були, вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні, а тому, вказане судове рішення підлягає скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а провадження у справі - закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кудіна О.М. - задовольнити.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.