Головуючий І інстанції: С.С. Бойко
30 серпня 2024 р. Справа № 440/17076/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, АДРЕСА_1 , повний текст складено 10.06.24 по справі № 440/17076/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Горби Глобинського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (за період з 17 по 24.11.2021 р. та з 11 по 26.12.2022 р.), із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
- зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату старшому солдату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Горби Глобинського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (за період з 17 по 24.11.2021 р. та з 11 по 26.12.2022 р.), із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, та з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17.11.2021 та 11.12.2022 позивач отримав бойове травмування, після чого перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах з приводу отриманих поранень, а тому має право на отримання додаткової винагороди (за період з 17 по 24.11.2021 р. та з 11 по 26.12.2022 р.), із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.12.2022 по 26.12.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.12.2022 по 26.12.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, та його невідповідність чинному законодавству.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №345 від 29.12.2022 позивач вважається таким що не повернувся з лікування та самовільно залишив частину. А тому, на підставі п. 15, розділу ХХХІV наказу МОУ від 07.06.2018 року №260 його було позбавлено додаткової винагороди за грудень 2022 року.
Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами по справі не оспорювалось, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Горби Глобинського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), військовослужбовець, старший солдат, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з лютого 2018 року.
11.12.2022 позивач отримав бойове травмування під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 11415 від 23.12.2022 р. Військової частини НОМЕР_1 .
У довідці ВЛК № 166 від 08.08.2023 р. В/ч НОМЕР_3 вказано, що ОСОБА_1 отримав поранення, травму, ТАК, пов'язану із захистом Батьківщини.
Згідно виписного епікризу № 2165 від 15.12.2022 та виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1785022 від 26.12.2022 р. ОСОБА_1 у період з 11.12.2022 по 15.12.2022 р., з 15.12.2022 по 26.12.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні у різних лікувальних закладах з приводу отриманих поранень.
16.11.2023 до Військової частини НОМЕР_1 позивачем було направлено рапорт про перерахунок щомісячної додаткової винагороди за період з 11.12.2022 по 26.12.2022.
Як зазначає позивач, відповідачем протиправно, зокрема, за період з 11.12.2022 по 26.12.2022 не було нараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, не заважаючи на те, що позивач у вказаний період перебував на стаціонарному лікуванні у різних лікувальних закладах з приводу поранень, отриманих у зв'язку із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди у повному розмірі за період з 11.12.2022 по 26.12.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Положеннями ст. 3 Закону №2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесені зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається дві умови, необхідні для виплати, збільшеної до 100 000 грн., винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Підставою для видання наказу щодо виплат додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).
У довідці обов'язково зазначається: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо). Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн за час цієї відпустки.
Довідкою від 23.12.2022 №11415 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) підтверджено, що старший солдат ОСОБА_1 11.12.2022 одержав струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму з пошкодженням барабанної перетинки правого вуха, забій правої скроневої ділянки голови внаслідок виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини. (а.с. 6).
Згідно з виписним епікризом № 2165 від 15.12.2022 р. та виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1785022 від 26.12.2022 р. ОСОБА_2 у період з 11.12.2022 по 15.12.2022 р., з 15.12.2022 по 26.12.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні у різних лікувальних закладах з приводу отриманих поранень.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 11.12.2022 по 26.12.2022, із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №345 від 29.12.2022 позивач вважається таким що не повернувся з лікування та самовільно залишив частину. А тому, на підставі п. 15, розділу ХХХІV наказу МОУ від 07.06.2018 року №260 його було позбавлено додаткової винагороди за грудень 2022 р.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз.9, 10 п.15 Розділу 1 Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини. Наказу про призупинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв'язку з самовільним залишенням частини у вказаний період з 11.12.2022 по 26.12.2022 суду не надано.
Відповідно до п.14 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Як встановлено судом, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.12.2022 року № 345 старший солдат ОСОБА_1 вважається таким, що не повернувся з лікування та самовільно залишив частину.
Підставою зазначено іменний список капітана ОСОБА_3 № 74462 від 29.12.2022.
Суд вважає необхідне зазначити, що на момент винесення наказу № 345 від 29.12.2022 чинною була редакція Порядку № 260 від 16.08.2022. Вказана редакція не містить розділу ХХХІV.
У той же час, абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку №260 врегульовує питання щодо невиплати військовослужбовцям щомісячної премії.
Так, на час винесення наказу № 345 від 29.12.2022 абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку №260 визначав, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини.
Пізніше, наказом Міністерства оборони України №44 від 25 січня 2023 року, який застосовується з 01 лютого 2023 року, законодавець врегулював це питання доповнивши Порядок №260 розділом XXXIV. Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.
Матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної/кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини, відтак доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтування під час розгляду у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 440/17076/23 в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло