справа № 752/26436/23
провадження № 22-ц/824/12851/2024
30 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року в складі судді Ольшевської І. О.,
встановив:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року вказаний позов задоволено.
02.05.2024 ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, надання доказів, що підтверджують сплату судового збору, копії апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів для позивача.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року було направлено 10.06.2024 на поштову адресу ОСОБА_1 , яка вказана в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ), проте зворотнє повідомлення не повернулося до суду.
19.07.2024 повторно було направлено копію ухвали Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, проте вказане поштове повідомлення повернулося до суду без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 72-73).
Відповідно до вимог частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Проте жодних заяв з цього приводу в матеріалах справи не міститься.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Апеляційним судом, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення заявника про залишення 06 червня 2024 року його апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, станом на 30.08.2024 недоліки поданої апеляційної скарги усунуто не було, протягом тривалого часу заявник не цікавиться рухом своєї апеляційної скарги, в апеляційній скарзі зазначив адресу, за якою не отримує поштову кореспонденцію.
З урахуванням вимог ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги визнати неподаною та повернути особі, що її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук