апеляційне провадження №22-ц/824/14118/2024
справа №355/2069/23
30 серпня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Шелудько Людмили Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Троценко Т.АТ,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
встановив:
У листопаді 2023 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
04 січня 2024 року районним судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
09 квітня 2024 року районним судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, справу призначено до розгляду по суті.
24 травня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання неможливість участі у судовому засіданні.
07 червня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та документи, на які відповідач посилається у заявленому клопотанні.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року зупинено провадження у справі №355/2069/23 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі в ЗСУ.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Шелудько Л.Г. яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановлену із порушенням норм процесуального права, зокрема статті 251 ЦПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем не надано достовірних доказів, які б підтверджували факт проходження військової служби ОСОБА_2 в лавах Збройних Сил України, а саме у відповідності до затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року Порядку про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Посилається на пункт 12 цього Порядку щодо обов'язку відповідача надати саме письмовий наказ по особовому складу.
Зазначає, що суд постановив ухвалу про зупинення провадження лише на підставі довідки (форми №5) №1331 від 29 травня 2024 року, яка не є достатнім доказом для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України.
Вказує, що суд не звернув уваги на те, що відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі подано з порушенням вимог частин 3, 8 статті 83 ЦПК України, якою передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Клопотання про зупинення провадження подано після закриття підготовчого провадження, хоча ОСОБА_2 було відомо про обставини, на підставі яких останній просив зупинити провадження, до закриття підготовчого провадження.
Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 листопада 2022 року у справі №753/16928/17, від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20, від 14 лютого 2024 року у справі №466/8799/22.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, посилаючись на довідку №1331 від 29 травня 2024 року Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_2 з 19 березня 2024 року та по теперішній час перебуває на військовій службі.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи установлено, що в листопаді 2023 року подано позовну заяву. В січні 2024 року відкрито провадження у справі. В квітні 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
24 травня 2024 року ОСОБА_2 до суду подано клопотання неможливість участі у судовому засіданні. Повідомлено суд, що у зв'язку із перебуванням у лавах ЗСУ не зможе прибути в засідання, просив відкласти судовий розгляд.
07 червня 2024 року ОСОБА_2 до суду подано надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, до якого долучено довідку №1331 від 29 травня 2024 року.
Згідно даних довідки в/ч НОМЕР_1 (форми №5) від 29 травня 2024 року №1331 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 з 19 березня 2024 року по теперішній час (29 травня 2024 року). Довідка видана за місцем вимоги.
Інших документів відповідачем щодо проходження військової служби суду не надано.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Довід апеляційної скарги в частині заявлення клопотання про зупинення провадження після закриття підготовчого провадження апеляційний суд відхиляє та зазначає про таке.
Підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому розглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин, визначення порядку розгляду справи та інших дій, які необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Тобто суд здійснює підготовку до безпосереднього розгляду справи за заявленими вимогами учасників справи, метою якої є забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду судової справи.
Процесуальні дії, які вчиняє суд на стадії підготовчого судового провадження, визначені у статті 197 ЦПК України.
Приписами статті 210 ЦПК України унормовані строки розгляду справи по суті, зокрема частиною 3 передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини 1 статті 251 та пунктами 1-3 частини 1 статті 252 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець передбачив можливість зупинити провадження на будь-якій стадії судового розгляду, у зв'язку із настанням яких на суд покладено саме обов'язок зупинити провадження справі.
Щодо достатності та достовірності доказів на підтвердження проходження відповідачем військової служби у ЗСУ, апеляційний суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.
Аналіз пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, зокрема, і у сімейних справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.
Проте за правилами пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.
Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Порядок про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 12 Порядку встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд робить висновок про те, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України є наказ по особовому складу щодо заявника, виданий відповідно до пункту 12 вказаного Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20, від 16 листопада 2023 року справі №756/13371/20, від 14 лютого 2024 року справі №466/8799/22.
Зі змісту наданої ОСОБА_2 довідки (форми 5) №1331 від 29 травня 2024 року убачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 із 19 березня 2024 року по теперішній час. Інших доказів на підтвердження проходження військової служби у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України відповідачем не надано.
Апеляційним судом установлено, що надана ОСОБА_2 довідка №1331 від 29 травня 2024 року не містить інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій перебуває відповідач на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Відтак, зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу, що згідно пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України провадження у справі може бути зупинено за умови проходження служби заявником у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, та підтвердження вказаного відповідними доказами, проте у цій справі таких доказів суду не надано, відтак суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі.
Згідно статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
За наведених вище обставин, ухвала Баришівського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року підлягає скасуванню, справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Шелудько Людмили Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова