Справа № 420/5652/24
30 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ059218 від 29.01.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що вона не ніколи не здійснювала підприємницьку діяльність, не є суб'єктом господарювання, а тому до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції. Позивач вказує, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 07 червня 2013 року вона є власницею транспортного засобу «MAN», номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01508-00430-23 від 13 липня 2023 року визнано технічно справним і проходження наступного обов'язкового технічного контролю повинно відбутись не пізніше 13 липня 2024 року, тобто на момент зупинки належного транспортного засобу 19 грудня 2023 року водій мав дійсний протокол технічного огляду, який був наданий працівникам Відділу державного нагляду і контролю у Дніпропетровській області і який, з невідомих підстав, не був прийнятий до уваги інспекторами. Стосовно зазначених в акті перевірки обставин щодо відсутності паперової копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричепу «РACTON», номерний знак НОМЕР_3 , які знайшли своє підтвердження при винесенні постанови №ПШ059218 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач зазначає, що вона ніколи не була власницею цього напівпричепу, тому не може відповідати за його технічний стан і не повинна нести відповідальність за вчинення або невчинення будь-яких дій із зазначеним транспортним засобом, оскільки жодного відношення до нього не має. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та порушує його законні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що положеннями законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону), а саме відсутній протокол технічного стану транспортного засобу PACTRON державний номерний знак НОМЕР_3 . Відповідач зазначає, що відсутність у позивача статусу суб'єкта господарювання на момент перевірки не звільняє його від відповідальності, оскільки під час перевірки встановлено, що ним здійснювались вантажні перевезення без обов'язкового документа.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1, пп. 1, 3 п. 4, пп. 57 п. 5 «Положення про Державну службу з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з абз. 2 п. 15 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, від час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
На виконання своїх повноважень, 19.12.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на ділянці дороги а/д Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь» 440 км + 550 м згідно направлення на перевірку №000117 від 14.12.2023 року здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN - тягач (д.н.з. НОМЕР_2 ) / РACTON - напівпричіп (д.н.з. НОМЕР_3 ), за результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №037806, яким встановлено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме ненадана копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу РACTON (д.н.з. НОМЕР_3 ).
На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №037806 від 19.12.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ059218 від 29.01.2024 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
Позивач не погодився із правомірністю постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1, ч. 3, 14 ст. 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 8 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
«Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. №137, визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.
Згідно з положеннями п. 18 «Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів» перевірка конструкцій та технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у реєстраційних документах на транспортний засіб даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4, який видається замовнику (водію). У разі встановлення незначної невідповідності технічного стану транспортного засобу дозволяється експлуатація транспортного засобу протягом трьох робочих днів з дати видачі акта невідповідності технічного стану транспортного засобу.
Таким чином, водій транспортного засобу під час його експлуатації повинен мати при собі паперову копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки 19.12.2023 року у водія була відсутня паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (напівпричепу) РACTON (д.н.з. НОМЕР_3 ), яка відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів» повинна знаходитись у водія.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати: безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування; ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів; захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів; збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації; відповідність іншим вимогам законодавства.
Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.
Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов'язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.
Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов'язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб'єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України «Про дорожній рух» в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.
У період між обов'язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності на момент проведення перевірки у водія документів, зокрема в даному випадку паперової копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (напівпричепу) РACTON (д.н.з. НОМЕР_3 ), до перевізника, який здійснює перевезення вантажу, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
ОСОБА_1 в позові зазначає, що вона ніколи не була та не є на теперішній час фізичною особою-підприємцем, ніколи не здійснювала підприємницьку діяльність, не є суб'єктом господарювання, відповідно до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.
Однак, суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки з акту перевірки вбачається, що водій під час перевірки не надав жодних документів та пояснень з цього приводу, з актом перевірки був ознайомлений однак від його підпису відмовився.
Згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд зазначає, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів встановлена саме для перевізників, які здійснюють вантажні перевезення, а не водіїв.
Відповідно до положень ст. 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Суд становив, що власником транспортного засобу тягача марки MAN (д.н.з. НОМЕР_2 ) є ОСОБА_1 , а власником напівпричепу РACTON (д.н.з. НОМЕР_3 ) є ОСОБА_2 .
При цьому, самостійна експлуатація напівпричепу без вантажного транспортного засобу - тягача неможлива під час перевезення вантажів.
Відповідно до п. 1.10, 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Разом з цим, водій як під час рейдової перевірки, так і позивач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також під час судового розгляду справи не надали жодного належного та допустимого доказу, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
З урахуванням зазначеного, в даному випадку саме позивач є автомобільним перевізником і як наслідок несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.
При цьому, зазначення відповідачем в оскаржуваній постанові ФОП ОСОБА_1 жодним чином не спростовує факту виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Вказані доводи позивача жодним чином не спростовують та не змінюють встановлених на місці події фактичних обставин, які зафіксовані в акті проведення перевірки, та не створюють для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелюють зафіксованих в акті обставин та порушень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки обґрунтовано склали матеріали перевірки відносно позивача, як автомобільного перевізника вантажу.
Отже, оскільки позивач в даному випадку є автомобільним перевізником і несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, тому він несе відповідальність в тому числі за технічний стан напівпричепу, який він експлуатує і власником якого є інша особа.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджені «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», згідно з якими товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно з «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовим особам Укртрансбезпеки водієм транспортного засобу було надано для перевірки товарно-транспортну накладну від 19.12.2023 року №7, в якій вказано автомобільним перевізником - ОСОБА_3 , водієм також вказано - ОСОБА_3 .
Разом з цим, товарно-транспортна накладна не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника, оскільки вона в першу чергу призначена для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Крім того, під час розгляду справи позивач не довів, що ним була здійснена передача права користування транспортним засобом іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки доказів передачі права користування транспортним засобом іншій особі позивач не надав (відповідного договору, доказів фактичної передачі права користування транспортним засобом, доказів отримання коштів за передачу транспортного засобу в оренду), тому її доводи, що вона не є суб'єктом господарювання, а тому до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, є безпідставними.
Тобто, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, тому відсутність у позивача статусу суб'єкта господарювання на момент перевірки не звільняє його від відповідальності, оскільки під час перевірки було встановлено, що ним здійснювались вантажні перевезення без обов'язкового документа, а ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» передбачає застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників, до яких й належить позивач.
ОСОБА_1 в позові зазначає, що вона 29 січня 2024 року у зазначений в повідомленні про розгляд справи час з'явилась у Відділ Державного нагляду (контролю) у Одеській області для надання пояснень і спростування обставин, вказаних в акті проведення перевірки №037806, однак була поставлена перед фактом про те, що розгляд справи відбувся без її участі і їй була вручена вже винесена постанова №ПШ059218 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
Відповідно до п. 25-27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей журналу обліку відвідувачів (громадян, представників суб'єктів господарювання, представників громадських об'єднань) Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 29.01.2024 року ОСОБА_1 прибула на розгляд справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту, заперечень не мала, клопотань про перенесення розгляду не надавала, з матеріалами була ознайомлена, про що здійснила у вказаному журналі відповідні записи та проставила власноручний підпис.
Тобто, відповідачем дотримано вимоги «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» при розгляді справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту щодо позивача.
Таким чином, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи підтверджено факт відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відтак, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №ПШ059218 від 29.01.2024 року у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (пл. Бориса Дерев'янка, буд. 1, м. Одеса, 65008) про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ059218 від 29.01.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА