Справа № 317/3355/24
Провадження № 2/317/969/2024
23 серпня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Щербина В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко А.В., звернулась до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за №2004 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», заборгованості за Кредитним договором 0187-0021 від 18.06.2019 р. за період з 02.07.2019 р. по 12.05.2021 р. в розмірі 17 872 грн., посилаючись на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за наявності спору про розмір боргу та за відсутності документів, передбачених вищевказаними нормативно-правовими актами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2004, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» стягнуто заборгованість за Кредитним договором 0187-0021 від 18.06.2019 р. за період з 02.07.2019 р. по 12.05.2021 р. в розмірі 17872 грн. Представник позивача - адвокат Тимошенко А.В. довідався про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. відкрито виконавче провадження № 66986558 з виконання виконавчого напису нотаріуса №2004 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 872 грн. В подальшому, представником позивача отримано від приватного виконавця копії матеріалів виконавчого провадження з яких: 1) заява ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про примусове виконання рішення, в якій просить: відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису виданого 01.06.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Н.Р. за № 2004 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 17872 грн.; 2) нотаріально не посвідчена копія кредитного договору № 0187-0021 від 18.06.2019; 3) копія виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О за № 2004 стягнення з боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором від 18.07.2019 р. № 0187-0021, укладеним з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за період з 02.07.2019 р. по 12.05.2021 р. в розмірі 17872,00 грн.; 4) постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 66986558 від 30.09.2021 р.; 5) постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 30.09.2021 р. Позивач вважає, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2009, вчинений приватним нотаріусом не підлягає виконанню. Жодних повідомлень від відповідача, за весь час існування спірних правовідносин не надходило, в тому числі щодо порушення позивачем умов кредитного договору. Крім того, у відповіді на особистий запит позивача, приватний нотаріус не надав жодного підтвердження направлення подібних повідомлень відповідачем. Нотаріус вчинив оскаржуваний напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Крім того, представник позивача посилається на те , що у кредитному договорі №0187-0021 від 18.06.2019, відсутній підпис позивача, у тому числі в порядку ЗУ «Про електронну комерцію», також відсутні документи стосовно порядку нарахування відсотків, зарахування платежів і т.п. У позовній заяві представник позивача вказує, що не зрозуміла зазначена сума заборгованості 17 872 грн., з чого вона складається. У зв'язку із вище зазначеним він змушений звернутись до суду за захистом порушених прав позивача, оскільки вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з грубими порушеннями законодавства.
Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн. (за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову) та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представником позивача - адвокатом Тимошенко А.В. до позовної заяви долучено заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.21-зворот, а.с.55).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином (а.с.38,53). Представником відповідача на електронну адресу суду надіслано клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не було надано суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом з зазначенням витраченого часу по кожному із видів робіт, та розрахунком вартості виконання кожного із виду робіт з врахуванням витраченого на це часу, оформленого у встановленому законом порядку. Виходячи з принципів співмірності, реальності та розумності, вважає витрати на професійну правничу допомогу можливі в розмірі середньої ринкової вартості, цієї послуги, що складає 2500 грн. (а.с.47-49).
Треті особи в судове засідання також не з'явились, причину відсутності суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.39,42,46). Заперечень, письмових пояснень щодо позовних вимог на адресу суду не надсилали. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.
Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.
18.06.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено договір про надання кредиту №0187-0021, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 9900 гривень строком на 14 днів (а.с.16-зворот).
01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., вчинено виконавчий напис реєстровий № 2004, за яким з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит фінанс» стягнуто заборгованість в розмірі 17 872 грн. (а.с.17).
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. 30.09.2021 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 66985458 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит фінанс» заборгованості за Кредитним договором 0187-0021 від 18.06.2019 р. за період з 02.07.2019 р. по 12.05.2021 р. в розмірі 17872 грн. та в межах виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.18-19).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й установлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Безспірність заборгованості ОСОБА_1 для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.
Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса були порушені вимоги ст.ст. 87, 88 Закону України «Закону України «Про нотаріат».
Крім того, слід також звернути увагу на лист Міністерства юстиції України (а.с.11-зворот), відповідно до якого свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 21.01.2011 за № 8404 на ім'я приватного нотаріуса Бригіди В.О. анульовано, у зв'язку з набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, а також неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, що також підтверджено наказом Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 » (а.с.12-зворот).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 1453,44 грн. (а.с.23, 31), підлягають стягненню з відповідача.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн. суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Аналізуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності, враховуючи всі аспекти та складність справи, яка не представляє складності, позов, поданий позивачем невеликого змісту, не потребує значного часу для його виготовлення, на думку суду такі витрати позивача за позовом не були неминучими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 922/1964/21 від 16.06.2022 констатувала, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Що ж до доведення не співмірності у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Тимошенко А.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 21.05.2024 року (а.с.6-7).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано: договір про надання правничої допомоги від 21.05.2024 року (а.с.6-7); додаток 2 від 20.06.2024 до Договору про надання правової допомоги від 21.05.2024; акт приймання - передачі виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 21.06.2024 р. (а.с.20-зворот) та прибутковий касовий ордер, відповідно до якого позивачем ОСОБА_1 адвокату Тимошенко А.В. сплачено за виконані юридичні послуги 9000 грн. (а.с.21).
Відповідно до розрахунку вартості юридичних послуг від 20.06.2024 (а.с.20) сторони узгодили наступні види та вартість юридичних послуг: консультаційна допомога - вартість 1000 грн. за одну консультацію; складання адвокатського запиту - вартість 1000 грн. за комплексну послугу; складання позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, його підготовка для подачі до суду - 3000 грн. за комплексну послугу; складання заяви про забезпечення позову - 2000 грн. за комплексну послугу; супровід судового розгляду - 2000 грн. за комплексну послугу.
Враховуючи подання представником відповідача клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з принципів співмірності, реальності та розумності, вважає витрати на професійну правничу допомогу можливі в розмірі середньої ринкової вартості, цієї послуги, що складає 2500 грн.
Таким чином, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, яка не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено без участі сторін, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП 66986558 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіди В.О., реєстровий №2004 від 01.06.2021 з часу набрання рішенням суду у цій справі законної сили підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3-5, 12,13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 223, 229, 247, 263- 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №2004, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит фінанс» стягнуто заборгованості за Кредитним договором 0187-0021 від 18.06.2019 р. за період з 02.07.2019 р. по 12.05.2021 р. в розмірі 17 872 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ: 38548598) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 червня 2024 року у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66986558, відкритому на підставі виконавчого напису № 2004, вчиненого 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем - скасувати.
В іншій частині позову відмовити.
Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.
Суддя: Д.О. Каряка