Справа № 761/5223/24
Провадження № 3/761/1654/2024
19 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 721370 від 24.01.2024 року, 11 січня 2024 року о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW» державний номер НОМЕР_1 по вул. Ружинській, 11 в м. Києві в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога в медичному закладі КНП КМНКЛ «Соціотерапія» по вул. Відпочинку, 18 в м. Києві. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди, амфетамін).
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у правопорушенні не визнав, пояснив, що за кермо автомобіля в стані наркотичного сп'яніння не сідав та автомобілем не керував, жодних наркотичних засобів не вживав, тому на пропозицію працівника поліції одразу й погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Захисник Муха О.О. в судовому засіданні вказував на відсутність складу адміністративного правопорушення та враховуючи пояснення ОСОБА_1 , а також дані досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, обсягу доказів, долучених до матеріалів справи, просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Також, у судовому засіданні захисник Муха О.О. зазначив про відсутність належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, оскільки на виконання постанови суду не були надані копії документів, які підтверджують працевлаштування лікаря, який проводив дослідження ОСОБА_1 , на посаді лікаря-нарколога та його кваліфікації, у рапорті працівників поліції від 11.01.2024р. зазначений номер висновку, який на момент складення раторту не існував, оскільки складений після проведення досліджень і датований 16.01.2024, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом чи неадекватної поведінки останнього.
У письмових клопотаннях про закриття провадження у справі вказував на незаконність протоколу, оскільки він був складений за відсутності ОСОБА_1 та на відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, переглянувши відеозаписи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а також у передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Факт керування особою, яка має ознаки наркотичного сп'яніння, транспортним засобом підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення за допомогою доказів, вичерпний перелік джерел яких визначений у ст.251 КУпАП.
Між тим, у справі не зібрано достатньої кількості доказів, які б вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння з огляду на наступне.
В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських, з яких вбачається, що автомобіль «BMW» державний номер НОМЕР_1 , в декількох метрах від якого знаходився ОСОБА_1 , вже був припаркований та з вказаного відеозапису не вбачається, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 . Працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 та його знайомого в дворі будинку та вказали на необхідності перевірки документів у зв'язку з воєнним станом.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, вказаний відеозапис не містить доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема, не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу та факт знаходження саме ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу.
Таким чином, будь-яких доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, під час розгляду справи за доказами, що містяться в матеріалах справи не встановлено, що працівники поліції зупиняли транспортний засіб «BMW» державний номер НОМЕР_1 , оскільки він як зазначалося вище був припаркований та не встановлено, на яких правових підставах працівники поліції, не встановивши чи саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, запропонували пройти останньому огляд на стан сп'яніння.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Суд також погоджується з твердженнями захисника про відсутність у матеріалах справи достатніх доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
До відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП може бути притягнута особа, яка є водієм.
Водій - це особа, яка керує транспортним засобом. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, відповідних доказів матеріали справи не містять.
Таким чином, ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 КУПАП, оскільки матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, а отже, ОСОБА_1 не є суб?єктом відповідальності за ст.130 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, враховуючи презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, необхідність тлумачення усіх сумнівів на користь особи, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 247, ст.ст. 266, 283-285 КпАП України, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА