Справа № 304/1883/24 Провадження № 3/304/1185/2024
29 серпня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старий Крим Кіровського району АРК, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 04 липня 2024 року о 07.40 год був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Новоселиця Ужгородського району Закарпатської області на відстані 700 метрів до лінії Державного кордону України в напрямку 194 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину Державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надіслання електронної повістки на номер мобільного телефону, що був вказаний ним у заяві на отримання електронних повісток, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Суд установив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 143408 від 05 липня 2024 року, протоколом про адміністративне затримання від 04 липня 2024 року, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 04 липня 2024 року з фототаблицею до нього, рапортом старшого офіцера відділення соціального супроводу НОМЕР_1 прикордонного загону лейтенанта ОСОБА_2 від 04 липня 2024 року, Схемою виявлення на ділянці відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , а також Довідкою щодо проведення фільтраційно-перевірочних заходів.
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Накладаючи стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому, оскільки дослідженим протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 04 липня 2024 року виявлені та вилучені від ОСОБА_1 речі і документи суддя не вважає знаряддями і засобами вчинення даних правопорушень, а тому приходить до висновку, що відносно нього слід застосувати тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.