печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37053/24-к
19 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100130000249 від 23 лютого 2023 року ОСОБА_3 ,
19.08.2024 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130000249 від 23.02.2023 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання прокурор зазначав, що внаслідок особливої складності провадження закінчити його розслідування в строк до закінчення дії попередньої ухвали неможливо, оскільки необхідно виконати великий обсяг слідчих та процесуальних дій, проведення судових експертиз. Крім цього, необхідний час для виконання вимог ст. 290 КПК України, складання реєстру матеріалів досудового розслідування та обвинувального акту; скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що ризики зменшились, підозрюваний є військовослужбовцем та має двох дітей. Просили змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
25.06.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України.
Ухвалою слідчого судді печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 27.06.2024 у справі № 757/29063/24-к застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 23.08.2024 року включно.
Зазначеною ухвалою, покладено на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
1. зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Постановою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 09.08.2024 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 25.09.2024.
З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
Досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_3 . Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Крім того, на всій території України введений воєнний стан таким чином ОСОБА_3 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях тимчасово непідконтрольних органам державної влади України.
При цьому, слід врахувати, що вік підозрюваного ОСОБА_3 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я дозволяють останньому переховуватися від суду, що унеможливить проведення подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом
при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
2. Знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
Підозрюваний ОСОБА_3 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом намагатися знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення.
3. Незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження:
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 проходить службу в Державній прикордонній службі України. Кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, вчинене ним безпосередньо під час виконання службових обов'язків начальника Центральної бази зберігання та постачання Державної прикордонної служби України
На підставі викладеного, враховуючи зміст і обсяг владних повноважень ОСОБА_3 , з огляду на спосіб вчинення вищевказаного злочину, досить високим є ризик незаконного впливу на свідків, зокрема з числа військовослужбовців Центральної бази зберігання та постачання Державної прикордонної служби України, яким відомі відомості що мають значення для кримінального провадження.
Так, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, маючи навички поводження та доступ до вогнепальної зброї, може здійснювати вплив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні не лише шляхом прохань, підкупу, а й шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПКУ).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
У зв'язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний ОСОБА_3 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином:
У підозрюваного ОСОБА_3 наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв'язки, які він перебуваючи на волі зможе використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується:
Крім того, ОСОБА_3 являючись військовослужбовцем перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України) тим самим створивши умови для його переховування від суду та унеможлививши здійснення досудового розслідування протягом строку, визначеного КПК України.
При цьому, наявний ризик здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні вказує на можливість вчинення підозрюваним дій, що утворюють інші склади злочинів визначені ст. ст. 405, 406, 426-1 КК України, які пов'язані із застосуванням насильства або погрозою застосування насильства відносно інших військовослужбовців.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_3 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, а також, те що строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 25.09.2024, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного під домашнім арештом у період доби з 23:00 год. по 06:00 наступної доби цілком забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування, застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідністю, а тому запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто одночасно буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною залишати адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за винятком необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62023100130000249 від 23 лютого 2023 року, а саме до 25 вересня 2024 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 на виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1