печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37019/24-к
19 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 ОСОБА_3 ,
19.08.2024 Генеральний прокурор ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання прокурор зазначав, що внаслідок особливої складності провадження закінчити його розслідування в строк до закінчення дії попередньої ухвали неможливо, оскільки необхідно виконати великий обсяг слідчих та процесуальних дій, проведенні судових експертиз. Крім цього, необхідний час для виконання вимог ст. 290 КПК України, складання реєстру матеріалів досудового розслідування та обвинувального акту; скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали з викладених в ньому підстав, просили задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, оскільки ризики відсутні, підозра необґрунтована.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, а також зазначив, що його права обмежуються даним запобіжним заходом, оскільки він не має змоги працювати та не отримує заробітну плату.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, судовим розглядом встановлено, що прокурором за дорученням Генерального прокурора 24.06.2024 повідомлено про підозру народному депутату України ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 25.06.2024 (справа № 757/28492/24-к) задоволено клопотання слідчого: застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23.08.2024 включно і відповідно до вимог ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного обов'язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Київським апеляційним судом 03.07.2024 залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3 , а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вказану ухвалу - без задоволення.
Заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2024 включно.
З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_3 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_3 , хоч і є нетяжким, однак передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'яти років, і, будучи обізнаним з покаранням, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не є визначальним фактором, однак вважається вагомим доводом, що збільшує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або вчинення злочинів повторно».
Указаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_3 , будучи одним з учасників кримінального правопорушення, після його вчинення не повідомив правоохоронні органи про свою причетність до зазначеної події та, розуміючи протиправний характер своїх дій, залишив місце вчинення злочину та виїхав до міста Києва.
Також установлено, що ОСОБА_3 , будучи народним депутатом України, має авторитет та корупційні зв'язки серед представників правоохоронних органів, що дає підстави вважати, що останні будуть сприяти йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_3 , маючи документи для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі виїхавши за кордон.
- наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що на цей час досудове розслідування триває та продовжується збір доказів, що містять сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення. Наразі не встановлено (не ідентифіковано) всіх осіб, причетних до незаконного позбавлення волі та катування ОСОБА_11 , а також вчинення хуліганських дій. Разом з тим під час досудового розслідування отримано відеозаписи з камер відеоспостереження, переглядом яких установлено спільне пересування ОСОБА_3 з невстановленими особами, які брали участь у незаконному позбавленні волі й катуванні ОСОБА_11 , а також вчиненні хуліганських дій. У зв'язку з цим ОСОБА_3 , маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі під час слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, дати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності ОСОБА_3 та залучених ним до вчинення злочинів осіб.
Указаний ризик підтверджується активною поведінкою ОСОБА_3 після вчинення злочину, яка виявляється у його публічних виступах у медіа, під час яких він виправдовує свої неправомірні дії, а також дії інших учасників злочину.
Крім того, під час вчинення злочину для приховування слідів його вчинення, унеможливлення викриття учасників злочину використовувались засоби маскування обличчя, що цілком узгоджувалось з ОСОБА_3
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні), обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення діяв спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та не встановленими на цей час особами, з якими ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, чинити тиск шляхом підкупу, примусу, погроз на потерпілого, свідків з метою схилити їх до зміни показань або відмови від давання правдивих показань у кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 вчинив злочин, що призвів до застосування насильства до потерпілого, а тому є ризик того, що вплив на потерпілого та свідків також може здійснюватися із застосуванням насильства або з погрозою його застосування.
ОСОБА_3 володіє інформацією про інших підозрюваних, свідків та потерпілого, що дає йому можливість установити їх місцезнаходження.
Крім того, ОСОБА_3 користується послугами найманої охорони, у якої наявна зброя, спеціальні засоби, яка має хорошу фізичну підготовку, виконує його вказівки, а тому він у такий спосіб може здійснити спробу залякування свідків, потерпілого, інших підозрюваних з метою зміни ними своїх показань або відмови від давання показань.
Наявність цього ризику обґрунтовується з урахуванням процедури отримання показань свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а саме з початку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й продовжує існувати на подальших стадіях, у тому числі до часу безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків.
- наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), обґрунтовується тим, що на це час у кримінальному провадженні не допитано всіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування, у тому числі осіб, яких ОСОБА_3 залучив до вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, може узгоджувати з ним подальший план спільних дій для давання органу досудового розслідування завідомо неправдивих показань тощо.
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення), обґрунтовується тим, що злочинна діяльність ОСОБА_3 була спрямована на вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого. Беручи до уваги те, що досудове розслідування триває, проводяться судові експертизи, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний, не перебуваючи під домашнім арештом, зможе перешкоджати з'явленню свідка, потерпілого або експерта до суду, органів досудового розслідування, примушувати їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їхніх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або вчинити підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погрожувати вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок, за що передбачена кримінальна відповідальність.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_3 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, а також те, що строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2024 включно, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто одночасно буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримати медичну допомогу та прямувати до зони укриття у разі надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру на строк дії покладених на нього обов'язків, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048, до 23.09.2024 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1