"30" серпня 2024 р.
м. Київ
справа № 755/12082/24
провадження № 2-др/755/130/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярослави Ярославівни про розподіл судових витрат на правничу допомогу, яка подана в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, оф. 521) заборгованість за Кредитним договором № 0621-3630 від 11.02.2021 року у розмірі 27 200,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., а всього на загальну суму 30 228 (тридцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 00 копійок.
29.08.2024 року представником позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. до суду подано заяву, відповідно до якої заявник просить суд ухвалити додаткове рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., про що позивачем було заявлено у змісті позовної заяви.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на ухвалення заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що було постановлено ухвалою суду від 11 липня 2024 року, розгляд заяви представника позивача щодо вирішення судових витрат підлягає розгляду в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно положень статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення зазначається, серед іншого, розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
Як убачається з матеріалів справи 15.02.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір про надання правової допомоги № 15-02/2024, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання бере надати клієнту правову допомогу в об'ємі та на умовах, передбачених цим Договором. (а.с. 34-35)
Згідно Заявки на надання юридичної допомоги № 8 від 27.05.2024 року та Акту про надання юридичної допомоги від 03.06.2024 року, підписаних сторонами Договору про надання правової допомоги № 15-02/2024 від 15.02.2024 року, витрати на правничу допомогу в межах спору до ОСОБА_1 становлять 9 000,00 грн. (а.с. 37, 38)
Разом з тим, ураховуючи незначну складність спору, що має малозначний характер згідно ціни позову, суд вважає доведеним, обґрунтованим та правомірним заявлення суми відшкодування витрат на правничу допомогу розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн., - що є правомірним розподілом витрат з огляду на повне задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярослави Ярославівни про розподіл судових витрат на правничу допомогу, яка подана в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає до часткового задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 270, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярослави Ярославівни про розподіл судових витрат на правничу допомогу, яка подана в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Доповнити заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року у цивільній справі № 755/12082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, оф. 521) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині заяви відмовити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення суду складено 30 серпня 2024 року.
Суддя: В.І. Галаган