іменем України
Справа № 210/4438/24
Провадження № 1-кс/210/1228/24
27 серпня 2024 року
Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники судового розгляду: скаржник - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 червня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021041710000012,
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення слідчого Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги зазначає, що Відділення поліції №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 року за № 112021041710000012, за фактом невиконання рішення суду, за ознаками кримінального правопорушення за ст.382 КК України. Скаржник має статус потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
26 липня 2024 року скаржник звернувся до керівника Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_5 , де отримав постанову слідчого про закриття кримінального провадження, датовану 28 червням 2024 року.
Наголошує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041710000012 не було проведено всього комплексу дій передбаченого КПК України, спрямованих на встановлення події злочину і встановлення об'єктивної і суб'єктивної сторони злочину. Вважає, що слідчим безпідставно винесено постанову про закриття кримінального провадження, оскільки рішення суду виконано не в повному обсязі, всупереч Постанові Дніпровського апеляційного суду.
Скаржник вважає, що слідчим взагалі не допитані свідки, не вчинено усіх слідчих та процесуальних дій, внаслідок чого постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно та є незаконно і такою, яка підлягає скасуванню.
2.Позиція учасників судового розгляду.
В судовому засіданні скаржник підтримав свою скаргу з мотивів та підстав, викладеній у ній. Вважає, що рішення суду розтлумачено на особистий розсуд відповідача у справі, зокрема: ОСОБА_3 присуджено до виплати середній заробіток за час вимущеного прогулу без урахування податку та інших платежів, проте фактично йому перераховано присуджені кошти не в повному обсязі, а лише на суму 253428,62 грн. Покликається на те, що Дніпровський апеляційний суд присудив йому до виплати 322399,79грн., що свідчить про невиконання судового рішення, що набрало законної сили . Слідчий не з"ясував причини невиконання судового рішення, та не дивлячись на те, що головний бухгалтер відділу освіти виконкому Металургійної ради та її керівник безпідставно заволоділи коштами на суму 68971,17грн., які недоплатили йому на виконання рішення суду.
Слідчий та прокурор - процесуальний керівник в судове засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило. Їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Від прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення, в яких процесуальний керівник у кримінальному провадженні просить відмовити у задоволенні скарги з мотивів обгрунтованості прийнятого слідчим рішення.
Відповідно до вимог частини 3 статті 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та дізнавача, слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
3.Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
За змістом статті 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування можуть бути оскаржені потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з частиною 1 статті 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчою суддею встановлено, що скаржник отримав оскаржувану постанову 26 липня 2024 року на особистому прийомі у керівника окружної прокуратури, тому строк для звернення зі скаргою дотримано.
Відповідно до статті 283 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
Згідно з частинами 1,3,5,6 статті 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
4.Встановлені слідчим суддею обставини.
На виконання ухвали слідчого судді про відкриття провадження за скаргою прокурором надано матеріали кримінального провадження № 12021041710000012, відомості про яке внесено до ЄРДР 04.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, дослідженням яких встановлено наступне.
Відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041710000012 від 04.01.2024 року за заявою ОСОБА_3 за фактом невиконання судового рішення. 28.06.2024 року постановою слідчого СВ ВП № 2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження №12021041710000012 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказану постанову ОСОБА_3 отримав 26.07.2024 року.
5. Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.3 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Обов'язок доказування згідно з вимогами ч.1 ст.92 КПК України покладається на слідчого, саме ж доказування, як визначено в ч.2 ст.91 КПК України, полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа оскарження процесуального рішення слідчого, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, а й підстави його закриття. Досудове розслідування вважається закінченим тоді, коли вирішені всі його завдання. Визнати досудове розслідування закінченим - значить визнати, що немає необхідності проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів: усі необхідні докази для ухвалення підсумкового рішення зібрані, перевірені, досліджені і належним чином оцінені.
В скарзі представник заявника посилається на те, що, в ході досудового слідства слідчим, не було проведено будь-яких слідчих дій для встановлення об'єктивних обставин події злочину та з'ясування і встановлення обставин вчинення злочину.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що Постановою Дніпровського апеляційного суду у справі № 214/1971/20 (пр. № 22-ц/803/5032/23) від 12.07.2023 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов, яка була перепрофільована у Криворізький ліцей № 4 Криворізької міської ради, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:
- скасувано наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов № 07-к/тр від 10 січня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_3 ».
- поновлено ОСОБА_3 на посаді вчителя трудового навчання ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов, яка була перепрофільована у Криворізький ліцей № 4 Криворізької міської ради.
- стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов, яка була перепрофільована у Криворізький ліцей № 4 Криворізької міської ради, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 січня 2020 року до 12 липня 2023 року включно в розмірі 322 399 (триста двадцять дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) гривень 79 копійок, без утримання податку й інших обов'язкових платежів.
- стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов, яка була перепрофільована у Криворізький ліцей № 4 Криворізької міської ради, в дохід держави судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 10 162,00 (десять тисяч сто шістдесят дві) гривні.
Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
На виконання вказаного рішення відділ освіти виконкому Металургійної районної у місті ради виплатив ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 січня 2020 року до 12 липня 2023 року включно в розмірі 253428,62 (двісті п"ятдесят три тисячі чотириста двадцять вісім грн., шістдесят дві коп.), та нарахував і сплатив податки та обов"язкові платежі на суму 68971,17 грн.
Покликаючись на факт виплати середнього заробітку, присудженого рішенням суду, що набрало законної сили, слідчий закрив кримінальне провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Проте, ОСОБА_3 присуджено до виплати 322 399 (триста двадцять дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) гривень 79 копійок без утримання податку й інших обов'язкових платежів.
Скаржник вважає, що в діях уповноважених осіб відділу освіту, які всупереч постанові Дніпровського апеляційного суду виплатили середній заробіток, утримавши податки та обов"язкові платежі, міститься склад кримінального правопорушення за ст. 382 КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КК передбачено, що підставою для настання кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Складом кримінального правопорушення визнається сукупність закріплених у законі України про кримінальну відповідальність ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.
Так, за ч. 1 ст. 382 КК передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, при цьому ч. 2 цієї норми передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо ті самі дії, вчинені службовою особою.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). Саме з цього моменту злочин визнається закінченим.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Однією з форм (способу) невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати.
Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов'язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).
Згідно з роз'ясненнями викладених у абзаці 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів » у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові Дніпровського апеляційного суду у справі № 214/1971/20 (пр. № 22-ц/803/5032/23) від 12.07.2023 року в резолютивній частині рішення зазначено: стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням іноземних мов, яка була перепрофільована у Криворізький ліцей № 4 Криворізької міської ради, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 січня 2020 року до 12 липня 2023 року включно в розмірі 322 399 (триста двадцять дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) гривень 79 копійок, без утримання податку й інших обов'язкових платежів.
З наявних у справі матеріалів кримінального провадження встановлено, що вищевказана постанова до касаційної інстанції не оскаржувалася, відмості про відкриття виконавчого провадження відсутні. Також не вбачається, що сторони у справі № 214/1971/20 , або службова особа, що виконувала рішення суду, зверталася за роз"ясненням порядку його виконання, зокрема щодо відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу: окремо від присудженої суми (нарахувати такі платежі на присуджену суму компенсації), чи шляхом вирахування податків і зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів. Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 КПК, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису(стаття 298-1 КПК України) .
Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12021041710000012 від 04.01.2024 року, наданих до суду, слідча суддя приходить до висновку, що досудове розслідування проведено неповно, зокрема слідчим не з"ясовано питання порядку та способу виконання судового рішення з урахуванням змісту брезолютивної частини.
З огляду на наведене, слідча суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, проведене досудове розслідування не можна вважати ефективним.
У відповідності до ч.1 п.2 ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно з частинами 1,3,5,6 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження будь яке рішення у кримінальному провадженні має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Постанова про закриття кримінального провадження, яка оскаржується, не відповідає зазначеним критеріям.
Слідчою суддею під час розгляду скарги встановлено, що доводи заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, знайшли своє підтвердження, оскільки слідчим не проведено повного дослідження всіх обставин справи, не надано належної правової оцінки обставинам, допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова про закриття кримінального провадження - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідча суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 червня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021041710000012 від 04.01.2024 року, - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 28 червня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021041710000012 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст.382 КК України.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 04.01.2024 за № 12021041710000012 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. ст.382 КК України повернути до Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2024року та проголошено 28 серпня 2024 року о 15 год.45 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).
Слідча суддя: ОСОБА_1