іменем України
Справа № 210/4054/24
Провадження № 1-кс/210/1319/24
29 серпня 2024 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальному провадженні № 12024041710000790 від 08.07.2024 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, дітей на утриманні не має, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме:
- 01.02.1974 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 141, 42 КК УРСР до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із конфіскацією майна, звільнився умовно-достроково 15.04.1975 року із Дубнівської ВТК Ровенської області, на невідбутий строк 2 роки 6 місяців;
- 18.11.1975 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 т. 18 КК УРСР до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 10.10.1978 із Дніпропетровської ВК №89 на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 9 днів;
- 10.02.1987 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 17, ч. 1. ст. 117, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142, 42 КК УРСР до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна, звільнився 27.11.1996 із Райківецької ВК Хмельницької області №78 по відбуттю строку покарання;
- 21.07.1997 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 17, ч. 2 ст. 117 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
- 02.04.1999 року Дніпропетровським обласним судом за ч. 3 ст. 142, ч. 4 ст. 117, 93 п. «ж», 42, 26 п. 2, 14 КК України до покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Додаткове покарання ст. 14 - лікування від алкоголізму. Звільнився умовно-достроково 18.09.2008 року із Кіровської ВК Донецької області №33 на невідбутий строк 3 роки 7 місяців 8 днів;
- 25.06.2009 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 187, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 12 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -
Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий, за погодженням із прокурором, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного 10 липня 2024 року відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Клопотання слідчий мотивує тим, що 08.07.2024 року близько 15:30 години, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом раніше знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , викликаним його малолітнім віком, відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівнем інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим останній не міг чинити йому реальний опір, перебуваючи в одній з кімнат будинку за вищевказаною адресою, із застосуванням фізичного насильства, яке полягало у подоланні очікуваного фізичного опору з боку ОСОБА_7 , пов'язаного з його небажанням вступати у статевий акт, всупереч його волі, без його добровільної згоди, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є малолітньою особою, вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані з анальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_7 з використанням своїх геніталій, а також вступав з ним в сурогатну форму статевих зносин, імітуючи природний статевий акт, шляхом проникнення пальцем своєї руки до анального отвору малолітнього ОСОБА_7 (фінгерінг), чим задовольнив свою статеву пристрасть
08.07.2024 о 18:30 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
09.07.2024 о 15:35 годині ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України за ознаками вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
10.07.2024 слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_8 задоволено клопотання слідчого ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів, з 08.07.2024 по 05.09.2024 без визначення розміру застави.
29.08.2023 керівником Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_9 задоволено клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041710000790 від 08.07.2024 до трьох місяців, тобто до 09.10.2024.
Дії ОСОБА_5 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, за ознаками вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання, з мотивів викладених у ньому, просила його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії особливо тяжких. Строк досудового розслідування продовжено до 09.10.2024 року, строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу спливає 05 вересня 2024 року, до закінчення строку дії ухвали не можливо виконати процесуальні дії, визначені ст. 290, 291 КПК України.
Слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів контролю з мінімальною заставою.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі “Єлоєв проти України» (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення “законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа “Буткевічюс проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).
08.07.2024 року о 18:30 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
09.07.2024 року о 15:35 годині ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України за ознаками вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.07.2024; протокол допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_10 від 08.07.2024; протокол допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 09.07.2024; протокол пред'явлення особи для впізнання за участю малолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 09.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 08.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 08.07.2024; висновками експертів; іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
На момент розгляду клопотання про продовження дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не спростовано обґрунтованість підозри.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 152 КК України, відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований, тобто відсутнє законне джерело доходів, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків, отже усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий. Вказане свідчить про стійку злочину діяльність підозрюваного, який висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інший злочин.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд, приходить до висновку, що підозрюваний може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що прокурор довів у судовому засіданні недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п.п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Наразі постановою керівника Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_9 від 29 серпня 2024 року строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024041710000790 від 08.07.2024 року продовжено до 09 жовтня 2024 року.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 вересня 2024 включно без визначення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 29 серпня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1