Справа № 761/19487/24
Провадження № 1-кс/761/12762/2024
12 червня 2024 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу представника в інтересах ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 07.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні
№ 62024100120000105 від 09.02.2024 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника в інтересах ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 07.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62024100120000105 від 09.02.2024 року.
Скаргу мотивовано тим, що оскаржувана постанова слідчого є незаконною та підлягає скасуванню. Вважає, що при прийнятті такої постанови слідчим порушено вимоги ч. 1 ст. 55, п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Захисник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. До суду направив клопотання про розгляду скарги за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши доводи скарги та долучені до неї документи, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження
№ 62024100120000105 від 09.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Провадження зареєстроване на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 15.11.2023 року, якою повідомлено ТУ ДБР у м. Києві про заяви обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про застосування до них незаконних засобів проведення досудового розслідування.
Адвокат у своїй скарзі зазначає, що 08.07.2020 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 було затримано працівниками СВ Бучанського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Горького, 34 у зв'язку з вчиненням інкримінованого йому кримінального правопорушення. Він перебував в м. Буча разом зі своїми знайомими. Приблизно о 22 год. 00 хв. до нього під'їхали працівники поліції, після чого останні почали його бити та наказувати зізнатися.
Застосована поліцією фізична сила не була пропорційною, оскільки ОСОБА_2 не був озброєний, не намагався втекти чи заподіяти комусь шкоду та залишався пасивним, перш ніж його почали бити.
Під час затримання було проведено особистий обшук ОСОБА_2 , який лежав на землі із закованими в кайдани руками за спиною.
При проведенні особистого обшуку без понятих у карманах штанів ОСОБА_2 нічого не було знайдено.
Після цього ОСОБА_2 повезли до відділу поліції, де залучили понятих для проведення ще одного особистого обшуку, в результаті якого з карману штанів ОСОБА_2 дістали сім-карту з мобільного телефону потерпілого, що стало підставою для необґрунтованого кримінального переслідування останнього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Разом з тим, матеріали скарги не містять підтвердження доводів про завдання ОСОБА_2 моральної, фізичної або майнової шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, не надано жодних документів, які б підтверджували факт заподіяння ОСОБА_2 вказаної шкоди.
Також не наведено доводів про складення слідчим постанови в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України.
Враховуючи викладене, постанова слідчого скасуванню не підлягає.
З урахуванням наведеного, у скарзі представника в інтересах ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги представника в інтересах ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 07.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62024100120000105 від 09.02.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1