Справа № 761/17194/24
Провадження № 1-кс/761/11340/2024
23 травня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.03.2024 року у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 року.
До Шевченківського районного суду м. Києва 17 травня 2024 року електронною поштою надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.03.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 року.
В своїй скарзі захисник просить скасувати постанову слідчого як таку, що є невмотивованою, незаконною та такою, що прийнята в порушення вимог ст. 110 КПК України.
Зазначає, що слідчим не проведено жодної слідчої дії щодо перевірки факту спричинення ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди діями службових осіб Служби безпеки України внаслідок застосування до останньої санкцій на підставі рішення РНБО. Неодноразові клопотання захисника щодо проведення слідчих дій по вказаній справі залишилися нерозглянутими, ОСОБА_4 не допитана.
У зв'язку з викладеним просить скасувати постанову слідчого.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, проте відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підтримав скаргу в повному обсязі та просив задовольнити.
Заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з оскаржуваної постанови слідчого від 05.03.2024 року, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2023 у справі зобов'язано слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 №1-09-23 від 21.09.2023 щодо можливих неправомірних дій службових осіб Служби безпеки України.
В подальшому до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві 22.11.2023, надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 22.11.2023 про залучення останньої до кримінального провадження № 62023100120000881 від 06.11.2023 в якості потерпілої.
В своїй заяві від 21.09.2023 ОСОБА_4 зазначила, що внаслідок застосування до неї санкцій на підставі рішення РНБО вона фактично позбавлена суми, яка в рази перевищує 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн. Внаслідок неможливості ведення господарської діяльність вона також може встановлювати упущену вигоду, сума якої є динамічною та змінюється кожний день.
Постановою слідчого від 24.11.2023 року відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000881 від 06.11.2023.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2024 скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_5 від 24.11.2023 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні №62023100120000881 від 06.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, задоволено та скасовано зазначену постанову.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Посилаючись на вищезазначені вимоги закону, слідчий зазначив, що оскільки під час досудового розслідування не здобуто відомостей, які б підтвердили завдання кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про вчинення якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000881 від 06.11.2023, ОСОБА_4 моральної, фізичної або майнової шкоди, заява адвоката ОСОБА_3 подана в інтересах особи, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Проте, слідчий в порушення вимог кримінального процесуального закону, не провів жодних слідчих дій, при цьому не перевірив доводи, наведені у скарзі заявниці, в тому числі не допитав останню, як наслідок виніс невмотивоване та передчасне рішення.
Постанова слідчого не містить мотивів прийняття постанови та їх обґрунтування.
Так, слідчий зазначає про відсутність відомостей, які б підтвердили завдання кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 моральної, фізичної або майнової шкоди, при цьому не наводить жодного обґрунтування такого висновку.
Сукупність наведеного свідчить про неповноту, однобічність та упередженість проведеного досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, постанова слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.03.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 року підлягає скасуванню, а скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 93, 110, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.03.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 року задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.03.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні № 62023100120000881 від 06.11.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1