Справа № 712/10193/24 Провадження № 1кс/712/4212/24
28 серпня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12024250310002785 від 26.08.2024 року, слідчим слідчого відділу Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 та погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , невійськовозобов'язаного, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , посилаючись на те, що у провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024250310002785 від 26.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
24.02.2022 президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 09.11.2024.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими відповідним законами, наразі продовжено з 12.08.2024 на 90 діб (відповідно до Указу Президента України від 23.07.2024 № 470/2024 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23.07.2024 № 3892-ІХ).
Таким чином, особливий період на території України триває з 24.02.2022 по теперішній час.
Встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для власного збагачення у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, вступили у попередню змову для вчинення злочину. Будучи обізнаним про особливий період на території України, усвідомлюючи роль та значення Збройних Сил України у захисті держави та громадян від збройної агресії російської федерації, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, за невстановлених обставин погодилися на пропозицію невстановленої у ході слідства особи за грошову винагороду здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України.
Так, 26.08.2024 ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 підшукали автомобіль, який перебував у користуванні військовослужбовців ЗСУ та знаходився поблизу АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 . Після чого, вказаного дня, приблизно о 04:00 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули за вказаною адресою, де придбали горючу речовину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань близько 04 години 45 хвилин поблизу АЗС «WOG», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 підійшли до автомобіля марки «Subaru Forester», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та маючи на меті отримання грошової винагороди від невстановленої особи, за допомогою горючої речовини, яку нанесли на передню частину автомобіля, та засобів розведення вогню здійснили підпал вказаного автомобіля, внаслідок чого відбулось займання його передньої частини.
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на підпал автомобіля, покинули місце вчинення злочину.
Такими діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинили пошкодження автомобіля марки «Subaru Forester», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та використовувався ним у службовій діяльності.
Крім того, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для власного збагачення у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, вступили у попередню змову для вчинення злочину. Будучи обізнаним про особливий період на території України, усвідомлюючи роль та значення Збройних Сил України у захисті держави та громадян від збройної агресії російської федерації, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, за невстановлених обставин погодилися на пропозицію невстановленої у ході слідства особи за грошову винагороду здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України.
З цією метою ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 підшукали автомобіль, який перебував у користуванні військовослужбовців ЗСУ, та направившись до АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де придбали та підготували горючу речовину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, 26.08.2024, близько 05 годин 40 хвилин неподалік будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , де знаходився автомобіль марки «Nissan Navara D40», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи на меті отримання грошової винагороди від невстановленої особи, діючи повторно нанесли горючу речовину на передню частину вказаного автомобіля та використовуючи засоби розведення вогню здійснили його підпал.
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на підпал автомобіля, покинули місце вчинення злочину.
Такими діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинили пошкодження автомобіля «Nissan Navara D40», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та використовувався ним у службовій діяльності, тобто вчинили перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Так, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_9 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами в їх сукупності, а саме: електронним рапортом із системи «Армор» з відміткою ЄО 48588 від 26.08.2024; протоколом огляду від 26.08.2024 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 26.08.2024 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 26.08.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_14 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.08.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_15 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 26.08.2024; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_6 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 26.08.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.08.2024; протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_7 від 27.08.2024; протоколом прийняття заяви ОСОБА_12 від 26.08.2024; протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_5 від 26.08.2024; протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_4 від 26.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 26.08.2024; протоколом огляду відеозаписів з камер відео нагляду які розташовані за адресою: АДРЕСА_8 від 26.08.2024; протоколом огляду відеозаписів з камер відео нагляду які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 від 26.08.2024; протоколом огляду відеозаписів з камер відео нагляду які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 від 26.08.2024.
За вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що в силу положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме вчиняти нові злочини. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочини, що є підставою вважати, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи зібрані докази на даному етапі досудового розслідування, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України - перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Статтею 5 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, Європейська Конвенція з прав людини в свою чергу передбачає можливість затримання чи взяття особи під варту у трьох випадках: 1) вчинення злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що необхідно запобігти вчиненню злочину; 3) загроза втечі ймовірного злочинця, чи загроза вчинення цією особою нового злочину.
Тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 , запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя також враховує, що вказаними кримінальними правопорушеннями завдано шкоди державним інтересам, оскільки їх вчинено в умовах воєнного стану, що підриває обороноздатність країни та перешкоджає діяльності Збройних Сил України, сприяє в досягненні злочинних намірів вищого військового керівництва російської федерації в поваленні суверенітету та територіальної цілісності України.
Положеннями абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Таким чином в даному випадку, слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 25 жовтня 2024 року, включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 27 серпня 2024 року.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до Слідчого ізолятора м. Черкаси.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_9 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_20
Повний текст ухвали проголошено 30 серпня 2024 року о 12.30 год.