Справа № 569/15548/24
1-кс/569/5893/24
28 серпня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №42024182490000041 від 26.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, звернувся в суд із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 , будучи призваним ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за контрактом, являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, придбав гранати типу «Ф-1» та запали «УЗРГМ-2», та в подальшому реалізовуючи свій раптово виниклий умисел на незаконне зберігання та збут зазначених бойових припасів, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 (зі змінами від 31.01.2018), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав, шляхом привласнення знайденого 2 гранати типу «Ф-1» та 2 запали «УЗРГМ-2», які в подальшому переніс та зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Так, 17 квітня 2024 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконний збут бойових припасів, ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, зберігання та збут бойових припасів, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи неподалік супермаркету «Сільпо», що за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 16 год. 00 хв. по 16 год. 02 хв., під час проведення оперативної закупки, збув ОСОБА_7 за грошову винагороду у розмірі 14 000 гривень 2 корпуси оборонних осколкових ручних гранат «Ф-1» та 2 запали типу «УЗРГМ-2», ГМ-2», які в конструктивному поєднані між собою придатні до вибуху, та являються бойовими припасами, а саме 2 оборонними осколковими ручними гранатами типу «Ф-1», які в подальшому ОСОБА_7 видав працівникам поліції.
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, придбав гранати типу «Ф-1» та запали «УЗРГМ-2», та в подальшому реалізовуючи свій раптово виниклий умисел на незаконне зберігання та збут зазначених бойових припасів, в порушення вказаної Інструкції, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав, шляхом привласнення знайденого 1 гранату типу «Ф-1» та 1 запал «УЗРГМ-2», які в подальшому переніс та зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Так, 26 серпня 2024 року, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, зберігання та збут бойових припасів, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 у період часу з 16 год. 00 хв. по 16 год. 08 хв., під час проведення оперативної закупки, повторно збув ОСОБА_7 за грошову винагороду в розмірі 5500 гривень предмет, ззовні схожий на гранату типу «Ф-1» із запалом «УЗРГМ-2» у спорядженому стані, та був затриманий працівниками поліції безпосередньо після вчинення злочину. 26.08.2024 ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, а саме незаконного збуту бойових припасів.
27.08.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом огляду грошових коштів від 17.04.2024; протоколом огляду особи, яка залучена в якості покупця від 17.04.2024; протоколом вилучення та огляду товару, придбаного в результаті проведення оперативної закупки від 17.04.2024; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі оперативної закупки від 18.04.2024 в ході проведення якої було придбано у підозрюваного ОСОБА_5 предмети, ззовні схожі на дві гранати типу «Ф-1» та два запали «УЗРГМ-2»; висновком судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/120-24/5210-ВТХ від 23.05.2024 за експертною спеціальністю 5.2 «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху» відповідно до якої вилученіпредметиявляються2 корпусами оборонних осколкових ручних гранат «Ф-1», та двома запалами типу «УЗРГМ-2», які в конструктивному поєднані між собою придатні до вибуху, та являються бойовими припасами, а саме 2 оборонними осколковими ручними гранатами типу «Ф-1»; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який повідомив про обставини придбання у ОСОБА_5 , предметів, ззовні схожих на гранати типу «Ф-1», що мало місце 17.04.2024; протоколом огляду грошових коштів від 26.08.2024; протоколом огляду особи, яка залучена в якості покупця від 26.08.2024; протоколом вилучення та огляду товару, придбаного в результаті проведення оперативної закупки від 26.08.2024; довідками ВВТС ГУНП в Рівненській області про категорію небезпечності вилученого об'єкту; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 та особистого обшуку в ході проведення якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5500 грн.; протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено бойові припаси, а саме 120 патронів калібру 5,45мм, та 83 патрони калібру 7,62мм.; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваної, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків.
Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.
В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі - домашній арешт, вказавши не необґрунтованість ризиків заявлених стороною обвинувачення.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024182490000041 від 26.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
За вищевказаних обставин, 27.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Однак на думку слідчого судді, прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано наявність в діях та поведінці ОСОБА_5 достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається у своєму клопотанні слідчий.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов'язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Прокурором та слідчий в судовому засіданні не надано жодних документів які б, підтверджували твердження того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні також встановлено, що підозрюваний є учасником бойових дій внаслідок яких отримав три контузії, раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений та має на своєму утриманні малолітню дитину, що свідчить про його місці соціальні зв'язки, щиро розкаюється у скоєному та тісно співпрацює з органом досудового розслідування.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених у клопотанні, прокурором та слідчим при його розгляді не доведено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, його стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, утриманців, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, слід застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання ним покладених процесуальних обов'язків та попередить вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців, обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 193-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 27.10.2024.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до СУ ГУНП в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України в в'їзду в Україну.
Строк дії ухвали та термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 27.10.2024.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у домашнього арешту передати на виконання до СУ ГУНП в Рівненській області.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1