Справа № 536/634/24
14 серпня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Бегми С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчук Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - інспектор відділу поліції № 5 (м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції Обертинський Василь Анатолійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача - адвокат Шевченко С.М. звернувся до суду із позовом, де просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1523606 від 25 лютого 2024 року, винесену інспектором відділу поліції №5 м.Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Обертинським Василем Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення, а також просить стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн. і витрати на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 лютого 2024 року інспектором відділу поліції № 5 (м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Обертинським Василем Анатолійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1523606, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.
Так, 25 лютого 2024 року о 20 год. 55 хв. в м. Немирів по вул. Горького, буд. 8, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF4603А3 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 у якого на даху вантажного автомобіля було встановлено додаткове освітлення вище ближнього світла фар, чим було порушено вимоги п. 31.4.7 ПДР України - Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Також зазначає, що в оскарженій постанові, поліцейський фактично звинуватив позивача у порушені вимог п.31.4.7 ПДР України.
Разом з тим п.31.4.7 ПДР України має аж 13 підпунктів, серед яких взагалі не зазначене порушення, яке інкримінується поліцейським позивачеві.
Представник позивача вважає, що відповідач не мав права складати постанову серії ЕНА №1523606 від 25 лютого 2024 року, оскільки правила дорожнього руху він не порушував, тому інспектор не мав жодних підстав для зупинки відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №536/634/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02 квітня 2024 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов відзив на позов від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Дмитрук Ю.Д., які за своїм змістом зводяться, зокрема, до заперечень щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що 25 лютого 2024 року о 20 год. 55 хв. в м. Немирів по вул. Горького, буд. 8, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF4603А3 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 у якого на даху вантажного автомобіля було встановлено додаткове освітлення вище ближнього світла фар, чим було порушено вимоги п. 31.4.7 ПДР України - Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
На думку представника відповідача оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки є обґрунтованою та законною.
В судове засідання представник позивача адвокат Шевченко С.М. не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідачі до суду не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд установив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі ? Інструкція), пунктом 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132--1, частинами шостою і одинадцятою статті 133--1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152--1 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Судом установлено, що інспектором відділу поліції №5 м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Обертинським Василем Анатолійовичем винесено постанову серії ЕНА № 1523606 від 25 лютого 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF4603А3 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 у якого на даху вантажного автомобіля було встановлено додаткове освітлення вище ближнього світла фар, чим було порушено вимоги п. 31.4.7 ПДР України - Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Представник позивач із вказаною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується належними доказами.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлений Правилами дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із пунктом 31.4.7. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
Інші елементи конструкції:
а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;
б) не працює звуковий сигнал;
в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;
ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;
д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;
е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;
є) відсутні:
медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;
знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;
на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два);
проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;
працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;
з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;
и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;
і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира;
ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
Диспозиція частини 1 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів .
Положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини 1 статті 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 283 КУпАП постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, судом було досліджено диск з відеозаписом з бодікамери відповідача, з якого вбачається, що керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом DAF XF4603А3 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 та оформлення матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Також судом досліджено надану позивачем копію сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, з якого вбачається, що даний транспортний засіб відповідає нормам і стандартам експлуатації.
Окрім того, судом досліджено копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу в якому вказано, що даний транспортний засіб пройшов обов'язковий технічний контроль.
Згідно відеозапису, наданого позивачем на DVD-диску, вбачається, що встановлення ліхтарів на даху автомобіля передбачене конструкцією заводу - виробника, так як в салоні автомобіля передбачена спеціальна кнопка керування такими ліхтарями та про що зазначено в інструкції з експлуатації транспортного засобу.
Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Суд звертає увагу на те, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, частина 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, ураховуючи викладене, з огляду на положення статей 73,76,77 КАС України, об'єктивні докази, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене позивачем порушення Правил дорожнього руху, у матеріалах справи відсутні.
Суд також звертає увагу й на те, що згідно оскаржуваної постанови позивачу інкриміновано порушення пункту 31.4.7 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: інші елементи конструкції, який саме із підпунктів порушив позивач у постанові не йдеться.
Між тим, на думку суду, докази наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача під час розгляду даного позову до суду не надано.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.
Ураховуючи, що відповідачами не доведено достатніми та належними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, нормами статті 286 КАС України визначено вичерпний перелік судових рішень, які суд першої інстанції може приймати у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Керуючись положеннями частини 3 статті 286 КАС України суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Щодо вимог позовної заяви про стягнення з відповідача судового збору у сумі 605,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 у сумі 605,60 грн.
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №18/24 від 27 лютого 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко С.М.; детальний опис наданих послуг від 06 березня 2024 року; рахунок-фактура №18/24 від 27 лютого 2024 року про сплату 4 000,00 грн. за надану адвокатом правову допомогу та документи щодо підтвердження повноважень адвоката та його представництва в суді.
Суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Суд, дослідивши докази підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що такі витрати підтверджені належним чином, є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 6, 10, 14, 139, 241-246, 255, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - інспектор відділу поліції № 5 (м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції Обертинський Василь Анатолійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 1523606 від 25 лютого 2024 року, складену інспектором відділу поліції № 5 (м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції Обертинським Василем Анатолійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн. та витрати на правничу професійну допомогу у сумі 4 000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження ? з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач ? інспектор відділу поліції № 5 (м. Немирів) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції Обертинський Василь Анатолійович, юридична адреса: 22801, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Гімназійна, буд. 32.
Відповідач ? Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672), юридична адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10.
СуддяЖ. О. Баранська