29 серпня 2024 року
м. Київ
справа №990/39/23
адміністративне провадження № П/990/39/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Мартинюк Н.М.,
суддів - Єресько Л.О., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №990/39/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
6 березня 2023 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Президента України, у якому просив Верховний Суд:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства;
- зобов'язати Президента України розглянути звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства.
18 червня 2024 року Верховний Суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
24 червня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Заява була мотивована тим, що суд не розглянув подане позивачем клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства.
28 червня 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
29 червня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення (вх. №П/990/39/23-Д26 від 1 липня 2024 року).
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини першої статті 252 КАС України та зазначив про те, що суд не ухвалив рішення стосовно його клопотань: а) про залучення до участі у справі як третіх осіб керівника Офісу Президента України та Комісії при Президентові України з питань громадянства; б) про постановлення окремої ухвали.
У зв'язку з перебуванням суддів у відрядженні 3- 7 липня 2024 року (наказ від 2 липня 2024 року №16-в), перебуванням головуючої судді Мартинюк Н.М. у відпустці з 8 до 26 липня 2024 року (наказ від 24 червня 2024 року №409-кв), перебуванням судді Єресько у відпустці з 15 липня 2024 року до 12 серпня 2024 року (наказ від 1 липня 2024 року №249-к), перебуванням судді Мельник-Томенко Ж.М. у відпустці з 7 до 28 серпня 2024 року (наказ №334/0/51-24 від 24 липня 2024 року), ця заява вирішується з урахуванням строків повернення судів з відрядження та виходу з відпусток.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приписи частини першої статті 252 КАС України передбачають, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Норми частин другої - п'ятої статті 252 КАС України встановлюють, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Стосовно доводів заявника про незалучення третіх осіб Суд звертає увагу на таке.
Позовна заява й додатки до неї не містили клопотань про залучення третіх осіб.
У судовому засіданні 12 квітня 2023 року позивач заявив усне клопотання про повторне витребування доказів та залучення до участі у справі як третіх осіб керівника Офісу Президента України та Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Протокольною ухвалою від 12 квітня 2023 року Суд задовольнив клопотання про повторне витребування доказів. Питання про залучення зазначених третіх осіб Суд ухвалив вирішити після витребування доказів.
У судовому засіданні 18 жовтня 2013 року Суд повернувся до цього питання й надав позивачу час для подання обґрунтованого письмового клопотання щодо підстав залучення до участі у справі як третіх осіб керівника Офісу Президента України та Комісії при Президентові України з питань громадянства.
До наступного судового засідання позивач не подав письмового клопотання про залучення третіх осіб.
Протягом розгляду справи позивач подавав ряд інших письмових клопотань і підтримував їх у судових засіданнях.
Надалі позивач не ставив перед Судом питання про залучення як третіх осіб керівника Офісу Президента України та Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Враховуючи зазначені обставини, відсутні підстави вважати, що Суд не ухвалив рішення щодо клопотання про залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб.
Також під час розгляду справи Суд не встановив підстав для залучення третіх осіб з власної ініціативи.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про невирішення судом клопотання про постановлення окремої ухвали, слід зауважити, що на основі аналогічних аргументів позивач уже подавав заяву про ухвалення додаткового судового рішення і Верховний Суд ухвалою від 28 червня 2024 року відмовив у її задоволенні.
У цьому контексті Суд повторно зауважує, що 29 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Постановлення окремої ухвали є правом суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Під час розгляду цієї справи Верховний Суд не встановив порушень, про які зазначав ОСОБА_1 , адже предметом судового розгляду у цій справі була наявність або відсутність протиправної бездіяльності Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства стосовно надання позивачеві громадянства України.
Рішення, дії чи бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства не були предметом розгляду у цій справі. Тому, у межах цієї справи Суд не встановив правових підстав для постановлення окремої ухвали стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства.
З огляду на зміст статті 243 КАС України ухвала про відмову у постановленні окремої ухвали не включена до переліку судових рішень, які потребують обов'язкового викладення окремим документом. Більше того, стаття 249 КАС України передбачає виключну ініціативу суду у питанні постановлення окремої ухвали у справі.
Тож, не виявивши під час розгляду цієї справи порушення закону, Суд не скористався своїм правом, наданим статтею 249 КАС України, та не постановив окрему ухвалу у цій справі.
З огляду на викладене Суд не встановив правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтею 252 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
...........................
...........................
...........................
...........................
..........................
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська,
Судді Верховного Суду