29 серпня 2024 року
м. Київ
справа №698/68/24
провадження №К/990/31193/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату Черкаської області про стягнення коштів,
05 серпня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
09 серпня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату Черкаської області про стягнення коштів на загальну суму 683157,61 грн.
Катеринопільський районний суд Черкаської області рішенням від 02 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату Черкаської області про стягнення коштів на загальну суму 683157,61 грн відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Черкаський апеляційний суд постановою від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2024 року залишив без змін.
ОСОБА_1 оскаржив указані рішення в касаційному порядку до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Частиною першою статті 18 Закону № 1402-VIII встановлено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах (частина друга статті 26 Закону № 1402-VIII).
З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що справа № 698/68/24 розглянута судами у порядку цивільного судочинства, а автор касаційної скарги оскаржує рішення про відмову у задоволенні позову, ухвалене у цивільній справі Катеринопільським районним судом Черкаської області, яке переглянуто в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина перша статті 19 КАС України).
Частиною третьою статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Згідно з частиною першою статті 23 КАС України апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
З матеріалів касаційної скарги висновується, що позивач оскаржує, зокрема, постанову Черкаського апеляційного суду від 23 липня 2024 року, який не є адміністративним судом у розумінні положень 24 КАС України.
Наведене свідчить, що автор касаційної скарги правильно звернувся до Верховного Суду як суду касаційної інстанції, однак помилково зазначив у касаційній скарзі адресата - Вищий адміністративний суд України.
Враховуючи те, що касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду, а ОСОБА_1 оскаржує рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2024 року, а також постанову Черкаського апеляційного суду від 23 липня 2024 року, тобто суду апеляційної інстанції, який не є адміністративним судом у розумінні положень 24 КАС України, матеріали касаційної скарги у цивільній справі № 698/68/24 необхідно передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 1, 19, 20, 23, 24, 355 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цивільній справі № 698/68/24 за позовом ОСОБА_1 до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату Черкаської області про стягнення коштів, та додані до неї матеріали, передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. Р. Радишевська