"29" серпня 2024 р. Справа № 596/1522/24
Провадження № 1-кп/596/199/2024
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024216140000087 від 10 серпня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сохужинці, Ізяславського району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утримані одну неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-
Судом визнано доведеним, що 09 серпня 2024 року, приблизно о 11 години 40 хвилин в приміщенні будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її чоловіком ОСОБА_3 , які спільно проживають у вказаному домогосподарстві, виник словесний конфлікт на побутовому грунті. В ході конфлікту у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на завдання удару по тілу ОСОБА_5 та спричинення їй фізичного болю.
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на завдання удару потерпілій ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, застосувавши фізичне насильство, наблизившись до дружини ОСОБА_5 умисно кулаком правої руки наніс один удар в ділянку обличчя зліва потерпілої. В результаті вказаних дій ОСОБА_5 , відчувала фізичну біль, проте тілесні ушкодження на її тілі, не утворились.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 статті 126 Кримінального кодексу України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України.
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024216140000087 від 10 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду із клопотанням прокурора ОСОБА_6 про розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з судовим розглядом обвинувального акта за його відсутності та відсутності його захисника - адвоката ОСОБА_7 відповідно до ст.ст.381,382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , надав письмову заяву, у якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлено в повному обсязі та не оспорює їх. Окрім цього, у вказаній заяві зазначив, що його згода на судовий розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі та участі його захисника є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, приймаючи до уваги заяву останнього, заяву потерпілої ОСОБА_5 , відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381,382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та кримінального провадження № 12024216140000087 від 10 серпня 2024 року, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом та правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання останнього, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утримані одну неповнолітню дитину.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в виді штрафу у межах, встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений проступок.
Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст. 368, 370, 371, 373-376, 381,382, 395 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень у дохід Держави.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1