Справа № 226/1471/24
ЄУН 226/1471/24
Провадження № 2/226/420/2024
14 серпня 2024 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Тіссен О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що він в період з 26.02.2018 року по 23.02.2021 року та з 02.09.2021 року по 27.05.2024 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське». Був звільнений з підприємства за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП. На час звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітний платі 654334,00 грн. Позивач вважає, що має право на стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини доходу в сумі за період з березня 2020 по грудень 2020 та квітень 2024 року в сумі 41426,90 грн, а за травень 2024 року не можна розрахувати компенсацію, тому в цій частині буде подано окремий позов, та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні. Розрахунок середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнення наступний. 23.02.2021 року за наказом №54к позивач був звільнений, відповідно до наказу, останній день роботи 23.02.2021 року. тому за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 кількість робочих днів становить 839. Відповідно до довідки №433 від 26.06.2024 року середній заробіток 445,38 грн на день, тобто за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 підлягає стягненню середній заробіток 445,38 грн х 839 робочих днів = 373673,82 грн. З урахуванням співмірності вважає, що достатньо стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 100000,00 грн за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 року. Крім того, позивач був звільнений 27.05.2024 року за наказом №190к, відповідно до наказу, останній день роботи 27.05.2024 року, тому за період 28.05.2024 по 08.07.2024 кількість робочих днів становить 28. Відповідно до довідки №434 від 26.06.2024 року середній заробіток 4229,56 грн на день, тому за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 підлягає стягненню середній заробіток 4229,56 грн х 28 робочих днів = 118427,68 грн. Всього підлягає стягненню середній заробіток з 24.02.2021 по 08.07.2024 року та за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 у розмірі 218427,68 грн. Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, тобто в день звільнення. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, вважає, що на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» має право на отримання компенсації втрати частини заробітку за періоди заборгованості з березня 2020 по грудень 2020 та за квітень 2024 року. Зазначає, що за травень 2024 року компенсацію не можна розрахувати, тому в цій частині ним буде подано окремий позов. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі 654334,00 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за періоди з березня 2020 року по грудень 2020 року та квітень 2024 року в сумі 41426,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2021 по 08.07.2024 року та з 24.02.2021 по 08.07.2024 у сумі 218427,68 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві представник позивача просив справу розглянути без участі сторони позивача.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги відповідач визнає частково в частині стягнення на користь позивача заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, в інший частині просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. Позивач працював на підприємстві два періоди з 26.02.2018 року по 23.02.2021 року (таб. № 24655) та з 02.09.2021 року по 27.05.2024 року (таб. № 26153), та був звільнений з підприємства відповідача 23.02.2021 року згідно наказу від 23.02.2021 року №54к за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України. 23.02.2021 року позивач не працював, знаходився у черговій відпустці. Вдруге позивач був звільнений 27.05.2024 року згідно наказу від 27.05.2024 року №190к за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України. 27.05.2024 року позивач також не працював, знаходився у черговій відпустці. Заборгованість з виплати заробітної плати по таб.№24655 виникла за період з березня 2020 року по грудень 2020 року та становила 76757,74 грн. Заборгованість з виплати заробітної плати по таб.№26153 виникла за період квітня 2024 по травень 2024 року та становила 577576,26 грн. Загальна сума заборгованості із заробітної плати позивача на дату надання відповіді на запит склала: 654334,00 грн. Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні нараховано: за березень 2020 року - 13974,28 грн, за квітень 2020 року - 19077,58 грн, за травень 2020 року - 2877,64 грн, за червень 2020 року - 4,12 грн, за липень 2020 року - 81,22 грн, за серпень2020 року - 15245,80 грн, за вересень 2020 року - 7432,82 грн, за жовтень 2020 року - 6699,39 грн, за листопад 2020 року - 6691,34 грн, за грудень 2020 року - 4673,55 грн, за квітень 2024 року - 8831,02 грн, за травень 2024 року - 568745,24 грн, у тому числі 219609,33 грн - це вихідна допомога у зв'язку з виходом на пенсію (разова виплата), компенсація за невикористану відпустку за 160 календарних днів - 339628,81 грн, заробітна плата за травень 2024 року - 9507,10 грн. Загалом на теперішній час заборгованість з заробітної плати становить 654334,00 грн, що підтверджується довідкою від 26.06.2024 року № 432, які позивачу нараховані при звільненні за 23.02.2021 року та 27.05.2024 року. Позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх тверджень, зазначена у позовній заяви сума заборгованості в розмірі 500000,00 грн. документально не підтверджуються. Зазначають, що виходячи із вищевикладеного, вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати праці підлягають задоволенню у фактичному розмірі зазначеному Відповідачем у відзиві на позовну заяву, а саме у розмірі 654334,00 грн.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 100000,00 грн, що відповідач не визнає у повному обсязі, бо заборгованість по заробітній платі йому ще не виплачена, заяви позивача на виплату вказаної компенсації, без зазначення періоду та розрахованої суми, до відповідача не поступало. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, тобто кожна сторона зобов'язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно п.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до змісту ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Разом з тим в статті 5 ЦПК України визначені способи судового захисту. Так, згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Тобто, виходячи із зазначених вище норм закону вважають, що позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги повинні складати підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами. За змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 Цивільно-процесуального кодексу України в позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Вважають, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 100000,00 грн є недоведеними у частині їх розміру, є не точними ( без зазначення періоду, без розрахунку) , тому на час розгляду справи відсутні підстави вважати, що відповідачем при виплаті заборгованості по заробітній платі за цим рішенням суду не буде виплачено компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати. Таким чином право позивача в цій частині не є порушеним, отже вимоги є передчасними, тому не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідач у повному обсязі не визнає позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 121120,00 грн з наступних підстав. Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі 121120,00 грн мають сугубо абстрактне визначення. Позивач замість точного визначення періоду та розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, зазначив розпливчате обґрунтування у вигляді «Стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 121120,00 грн». Неточність позовних вимог, яка виразилася у невизначені початку та кінця періоду затримки розрахунку унеможливлює процес встановлення точної кількості робочих днів за такий період, що в подальшому призводить до неможливості встановлення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, бо має суто формальні позовні вимоги. Тобто, позивач понехтував вимогами Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати» у частині обчислення середньоденного заробітку, ст.117 КЗпП України у частині визначеного періоду/днів затримки розрахунку при звільненні, та зазначив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку на власний розсуд. Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 121120,00 грн не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, відповідно до вимог ст.117 КЗпП встановлено, що (далі як у тексті статті): «У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців».
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строків розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи той факт, що позивач не працював у день звільнення ні 23.02.2021 року, ні 27.05.2024 року, то мав би направити відповідачу вимогу про проведення з ним розрахунку після звільнення, як це вимагають норми ст.116 КЗпП України. Вважають, що за таких умов, датою виникнення затримки розрахунку при звільненні був би наступний день, після отримання відповідачем такої вимоги. Однак, позивач не спрямовував відповідачу жодної вимоги про проведення з ним розрахунку. Відповідач дізнався про таку вимогу позивача під час отримання ухвали по цій справі, тобто 24.06.2024 року з системи «Електронний суд».
Позовна заява свідчить про те, що суми, які позивач просить стягнути на свою користь, визначені ним без будь-якого нормативного обґрунтування, оскільки з огляду на абстрактний характер суми позову пов'язати її з конкретним періодом та розміром у часі об'єктивно неможливо. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не містить чітких визначень, а також не відповідають нормам діючого законодавства України у частині недотримання ст.117 КЗпП України та Постанови КМУ №100, та тому не підлягають задоволенню.
Крім того, якщо суд не розділяє думку відповідача, то просять врахувати, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Однак, у вказаних відносинах працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав. Інтереси роботодавця також мають бути враховані. Не слід перетворювати відповідальність Відповідача на каральну санкцію, тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/95 84/15-ц. У зв'язку із цим, відповідач просить врахувати його інтереси, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності, та зменшити розмір за затримку розрахунку при звільненні, що буде доцільним та справедливим, значно пом'якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства. Покладення на відповідача обов'язку виплати середнього заробітку під час затримки розрахунку при звільненні стане додатковою жорстокою санкцією у фінансовій сфері відповідача, тим самим перетвориться на непосильний тягар.
Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. У даній справі дії самого позивача направлені на безпідставне збагачення в судовому порядку, а останній являється інструментом такого збагачення.
Таким чином, просять суд при вирішенні даної справи застосувати принцип розумної співмірності та пропорційності, як то наголошують численні постанови Верховного суду України. Застосування принципу співмірності при вирішенні трудових спорів спричинене тим, що недобросовісними (недобромисними) можуть бути не тільки роботодавці, але й працівники.
Звертають увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» протягом багатьох років - є флагманом енергетичного комплексу України, а також - є містоутворюючим та бюджетоутворюючим підприємством і знаходиться у м.Родинське Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. У цей складний час для України, а саме після початку війни російським агресором, вугледобувна галузь переживає глибоку кризу, виконуючи свою господарську діяльність, підприємство платить податки до бюджету країни, виплачує заробітну плату працівниками які кожен день ризикуючи своїм життям щодня роблять спуски під землю для того, щоб давати енергетичну стабільність для внутрішнього виробника електроенергії та постачання цієї електроенергії до осель Українських сімей.
З урахування викладеного, позовні вимоги відповідач просить задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача фактичну заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 654334,00 грн без відрахування з цієї суми обов'язкових до сплати сум податків та зборів. У інших позовних вимогах позивача до відповідача про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 100000,00 грн та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 121120,000 грн просять відмовити.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
17.06.2024 року позовну заяву позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишено без руху.
20.06.2024 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначений на 16.07.2024 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
16.07.2024 року позовну заяву позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишено без руху.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач двічі в період з 26.02.2018 року по 23.02.2021 року та з 02.09.2021 року по 27.05.2024 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював машиністом гірничим виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті, гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті та вперше був звільнений 23.02.2021 року за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, та вдруге 27.05.2024 року був звільнений за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.9-14).
Згідно довідки відповідача заборгованість ОСОБА_1 з виплат заробітної плати утворилась за період з березня 2020 року по грудень 2020 року становить 76757,74 грн та за період з квітня 2024 року по травень 2024 року становить 577576,26 грн. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх податків та зборів. Заборгованість з виплати заробітної плати: за березень 2020 року - 13974,28 грн, за квітень 2020 року - 19077,58 грн, за травень 2020 року - 2877,64 грн, за червень 2020 року - 4,12 грн, за липень 2020 року - 81,22 грн, за серпень2020 року - 15245,80 грн, за вересень 2020 року - 7432,82 грн, за жовтень 2020 року - 6699,39 грн, за листопад 2020 року - 6691,34 грн, за грудень 2020 року - 4673,55 грн, за квітень 2024 року - 8831,02 грн, за травень 2024 року - 568745,24 грн, у тому числі 219609,33 грн - це вихідна допомога у зв'язку з виходом на пенсію (разова виплата), компенсація за невикористану відпустку за 160 календарних днів - 339628,81 грн, заробітна плата за травень 2024 року - 9507,10 грн. (а.с.41).
Згідно довідки відповідача від 26.06.2024 року середньоденна заробітна плата позивача в період першого звільнення (таб.№24655) становить 445,38 грн, яку розраховано згідно абз.4 п.2 «Порядку обчислення середньоденної заробітної плати» №100 (а.с. 39).
Згідно довідки відповідача від 26.06.2024 року середньоденна заробітна плата позивача в період другого звільнення (таб.№26153) становить 4229,56 грн (а.с.38).
Згідно довідки про відмітки таб.№24655 ОСОБА_1 , під час звільнення вперше 23.02.2021 року позивач не працював, знаходився у черговій відпустці (а.с.36).
Згідно довідки про відмітки таб.№26153 ОСОБА_1 , під час звільнення вдруге 27.05.2024 року позивач не працював, знаходився у черговій відпустці (а.с.35).
Виплату заборгованості по заробітній платі станом на дату розгляду справи не здійснено, що не заперечується сторонами.
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з заборгованості по заробітній платі та іншим нарахованим при звільненні сумам з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не було проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі та іншим нарахованим при звільненні сумам в загальному розмірі 654334,00 грн без відрахування обов'язкових сум податків та зборів, з яких 219609,33 грн - вихідна допомога у зв'язку з виходом на пенсію, 339628,81 грн - компенсація за невикористану відпустку за 160 календарних днів.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.02.2021 року по 08.07.2024 року та з 24.02.2021 року по 08.07.2024 року у розмірі 218427,68 грн.
Постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року по справі № 682/3060/16-ц (провадження № 61-23170сво18), висновки якої відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України є обов'язковими для суду першої інстанції, визначено, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред'являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред'явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).
Враховуючи, що позивач у день першого звільнення 23.02.2021 не працював, доказів про пред'явлення ним відповідачу вимоги про розрахунок суду не надано та відповідачу про вимогу позивача про проведення розрахунку при звільненні стало відомо після отримання ним 07.06.2024 року копії позовної заяви (а.с.16), тому відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України та постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року по справі № 682/3060/16-ц з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при першому звільненні 23.02.2021 за період з 08.06.2024 (наступний день після отримання відповідачем копії позовної заяви) по 08.07.2024 року (згідно заявлених позовних вимог), в сумі 9352,98 грн. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), виходячи із розрахунку: 445,38 грн. х 21 робочий день за період з 08.06.2024 по 08.07.2024 = 9352,98 грн.
Крім того, враховуючи, що позивач у день другого звільнення 27.05.2024 також не працював, доказів про пред'явлення ним відповідачу вимоги про розрахунок суду не надано та відповідачу про вимогу позивача про проведення розрахунку при звільненні стало відомо після отримання ним 07.06.2024 року копії позовної заяви (а.с.16), тому відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України та постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року по справі № 682/3060/16-ц з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при другому звільненні 27.05.2024 за період з 08.06.2024 (наступний день після отримання відповідачем копії позовної заяви) по 08.07.2024 року (згідно заявлених позовних вимог), в сумі 88820,76 грн. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), виходячи із розрахунку: 4229,56 грн. х 21 робочий день за період з 08.06.2024 по 08.07.2024 = 88820,76 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при першому звільненні 23.02.2021 за період з 08.06.2024 по 08.07.2024 року в сумі 9352,98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при другому звільненні 27.05.2024 за період з 08.06.2024 по 08.07.2024 року в сумі 88820,76 грн., що разом становить 98173,74 грн (без утримання податків та інших обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Виплату заборгованості по заробітній платі станом на дату розгляду справи не здійснено, що не заперечується сторонами, тому суд застосовує опубліковані Держкомстатом індекси споживчих цін на дату розгляду справи, а саме по травень 2024 року включно.
Відповідно до зазначеного Порядку, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на серпень 2024 року (без урахування заборгованості за травень 2024 року згідно заявлених позовних вимог) буде складати:
За березень 2020 року: 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 159,10;
159,10 - 100 = 59,10;
12974,28 грн. х 59,10 : 100 = 7667,80 грн., де
1,008, 1,003, 1,002, 0,994, 0,998, 1,005, 1,010, 1,013, 1,009, 1,013, 1,010, 1,017, 1,007, 1,013, 1,002, 1,001, 0,998, 1,012, 1,009, 1,008, 1,006, 1,013, 1,016, 1,045, 1,031, 1,027, 1,031, 1,007, 1,011, 1,019, 1,025, 1,007, 1,007, 1,008, 1,007, 1,015, 1,002, 1,005, 1,008, 0,994, 0,986, 1,005, 1,008, 1,005, 1,007, 1,004, 1,003, 1,005, 1,002, 1,006, 1,022, 1,000 - індекси інфляції розділені на 100 з квітня 2020 р. по липень 2024 р.; 12974,28 грн - невиплачена заробітна плата за березень 2020 року.
За квітень 2020 року: 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 154,75;
154,75 - 100 = 54,75;
19077,58 грн. х 54,75 : 100 = 11017,30 грн.
За травень 2020 року: 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 157,37;
157,37 - 100 = 57,37;
2877,64 грн. х 57,37 : 100 = 1650,90 грн.
За червень 2020 року: 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 157,06;
157,06 - 100 = 57,06;
4,12 грн. х 57,06 : 100 = 2,35 грн.
За липень 2020 року: 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 158,00;
158,00 - 100 = 58,00;
81,22 грн. х 58,00 : 100 = 47,11 грн.
За серпень 2020 року : 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 158,32;
158,32 - 100 = 58,32;
15245,80 грн. х 58,32 : 100 = 8891,35 грн.
За вересень 2020 року: 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 157,53;
157,53 - 100 = 57,53;
7432,82 грн. х 57,53 : 100 = 4276,10 грн.
За жовтень 2020 року: 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 155,98;
155,98 - 100 = 55,98;
6699,39 грн. х 55,98 : 100 = 3750,32 грн.
За листопад 2020 року: 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 153,97;
153,97 - 100 = 53,97;
6691,34 грн. х 53,97 : 100 = 3611,32 грн.
За грудень 2020 року: 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 152,60;
152,60 - 100 = 52,60;
4673,55 грн. х 52,60 : 100 = 2458,29 грн.
За квітень 2024 року: 1,006 х 1,022 х 1,000 х 100 = 102,81;
102,81 - 100 = 2,81;
8831,02 грн. х 2,81 : 100 = 248,15 грн.
Таким чином загальний розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати складає: 7667,80 + 11017,30 + 1650,90 + 2,35 + 47,11 + 8891,3521 + 4276,10 + 3750,32 + 3611,32 + 2458,29 + 248,15 = 43620,99 грн.
Позивач просив стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати у сумі 41426,90 грн.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд вважає, що стягненню підлягає компенсація за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати в межах заявлених позовних вимог, а саме у розмірі 41426,90 грн.
При цьому суд не приймає доводи відповідача, зазначені у відзиві, щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст.141 ЦПК України, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. та 778,46 грн за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (з застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 785,39 грн. (98173,74 грн. х 1747,42 грн. (із застосування коефіцієнту 0,8) : 218427,68 грн. = 785,39 грн.).
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 6543,34 грн та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1211,20 грн, а всього 7754,54 грн, оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, Законів України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Прорізна, буд.12-а, код ЄДРПОУ 32281519, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та іншим нарахованим при звільненні сумам після утримання податків та інших обов'язкових платежів в загальному розмірі 654334 (шістсот п'ятдесят чотири тисячі триста тридцять чотири) грн 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов'язкових платежів за період з 08.06.2024 по 08.07.2024 в сумі 98173 (дев'яносто вісім тисяч сто сімдесят три) грн 74 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 41426 (сорок одна тисяча чотириста двадцять шість) грн 90 коп., судовий збір в сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн 39 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в сумі 7754 (сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 54 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 19.08.2024.
Суддя О.А. Рибкін