29 серпня 2024 р. Справа № 520/1444/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, по справі № 520/1444/22
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Харківський національний університет внутрішніх справ з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, у сумі 148650 (сто сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 75 коп.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 19.10.2023 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №520/1444/22 про стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UА418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , судові витрати: сплата судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2977, 20 грн., що підтверджуються квитанцією про сплату від 22.01.2023 №32528798800006187307 та сплата судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3567,62 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 16.08.2023 №32528798800007553912.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарги по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі- залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 щодо залишення без задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що питання щодо розподілу судових витрат, які складаються із сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2977,20 грн., та за подання касаційної скарги у розмірі 3567,62 грн. Харківським окружним адміністративним судом під час нового розгляду справи вирішено не було.
За приписами частини першої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участю, правовідносини та предмет доказування у справі, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарги по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, суд першої інстанції виходив з того, що заявнику слід звертатися з вказаною заявою до тих судів, які винесли Постанову від 19.06.2023, у даному випадку до Другого апеляційного адміністративного суду та Постанову від 19.10.2023 року, в даному випадку до Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Згідно з пунктом 5 вказаної статті під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
За загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Стаття 252 КАС України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зазначені в частині першій статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, фактично вирішено судом в основному рішенні).
Отже, у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі ''додаткового рішення'' або ''додаткової постанови'' з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.
Аналогічний висновок приведений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 року у справі №340/8992/21.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз наведених норм Кодексу вказує на те, що питання про розподіл судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення.
У справі, що розглядається, заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат позивач подала після ухвалення судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи по суті. Оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції було залишено без задоволення таку заяву позивача, з посиланням на те, що Полтавський окружний адміністративний суд не вправі вирішувати питання, які віднесені до повноважень іншого адміністративного суду.
Так, згідно до матеріалів справи ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2977,20 грн., що підтверджуються квитанцією про сплату від 22.01.2023 №3252879880000618730 (а.с.132 т.1) та за сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3567,62 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 16.08.2023 №32528798800007553912 (а.с.204 т.1).
Колегія суддів, зазначає, що постановою Верховного суду від 19.10.2023 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Враховуючи, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 була скасована, то Другий апеляційний адміністративний суд вже не може вирішувати питання про розподіл судових витрат, оскільки вказаного судового рішення вже не існує, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що заявнику слід звертатися до Другого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, що судове рішення Верховного Суду про направлення справи на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті, за таких обставин висновок суду першої інстанції, що позивачу слід звертатися до Верховного Суду є помилковим.
Як вбачається із обставин справи, питання про розподіл всіх судових витрат понесених відповідачем при подачі апеляційної скарги та касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 по справі №520/1444/22, в остаточному рішення по суті спору не було вирішено, а відтак таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Виходячи із висновків Верховного Суду, які приведено у справі №340/8992/21, колегія суддів зазначає, що суд, який ухвалив остаточне рішення у справі (у даній справі суд першої інстанції), має вирішити питання про наявність/відсутність підстав для стягнення всіх понесених сторонами судових витрат з тієї чи іншої сторони та ухвалити судове рішення з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення (у формі “додаткового рішення»).
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №520/1444/22- підлягає скасуванню.
При цьому, у суді апеляційної інстанції відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені позивачем, оскільки вказане питання має бути вирішено судом, який ухвалив остаточне рішення у справі в даному випадку Харківський окружний адміністративний суд, а тому доводи апеляційної скарги щодо прийняття рішення про стягнення судових витрат з Харківського національного університету внутрішніх справ є безпідставними.
Також, колегія суддів зазначає, що у апеляційного суду відсутні підстави для здійснення розподілу витрат за подання апеляційної скарги, оскільки розподіл судових витрат вирішуються судом, який остаточно ухвалив рішення.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №520/1444/22 до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 по справі № 520/1444/22 - скасувати.
Справу №520/1444/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич