29 серпня 2024 року справа №200/1675/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі №200/1675/24 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 930060802168 від 22 лютого 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням всіх періодів трудової діяльності на посадах, що віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні три роки з дня звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки для розрахунку розміру пенсії з моменту призначення пенсії за віком.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №930060802168 від 22 лютого 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком - із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що 14.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою №1362 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону №1058.
Позивач не працює з моменту призначення пенсії відповідно до Закону №1788 (з 10.05.2007 року). Страховий стаж було зараховано по 31.05.2007 та складає 25 років 05 місяців 22 дні, заробітна плата врахована по 31.05.2007.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, було правомірно прийнято рішення № 930060802168 від 22.02.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно паспорта серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, позивач з 22 серпня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський район) як одержувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 5 листопада 1991року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
14 лютого 2024 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернулась до другого відповідача із заявою за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із змінами), в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До зазначеної заяви позивач додала також заяву про призначення пенсії, складену у довільній формі (на 12 сторінках), у якій вказала, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як працювала більш ніж 10 років на роботах, включених до розділу ХХVІІІ «Транспортні послуги» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: працювала у складі плаваючого складу машинної команди вантажних, пасажирських суден, буксирів, суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, постійно працюють в акваторії порту. Просила при призначенні пенсії за віком врахувати всі періоди її трудової діяльності та доходи, при цьому для нарахування пенсії просила застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, оскільки має право саме на призначення пенсії за віком, а не переведення з пенсії за вислугу років.
До заяви додала також довідку, уточнюючою особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, від 15 серпня 2017 року № 11-01-22/544, яка видана АСК «УКРРІЧФЛОТ», відповідно до якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Акціонерній судноплавній компанії «Укррічфлот» на посаді провідника на теплоходах: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 », з 11 квітня 1989 року (наказ № 175 від 11 квітня 1989 року) по 10 травня 2000 року (наказ № 83 від 10 травня 2000 року). у довідці зазначено, що плавсклад вище перерахованих теплоходів (« ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 ») виходив у відкриті моря, займався роботами з перевезення вантажів, пасажирів, не відносився до портових суден, які постійно працюють в акваторії порту, судам службово-допоміжним, роз'їзним, приміського та внутрішньо міського сполучення, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 55 п. Д Закону України «Про пенсійне забезпечення». Нарахування заробітної плати ОСОБА_1 відбувалось по ставкам і окладам, затвердженими для плавскладу морського та річкового флоту, що дає право для призначення пенсі за вислугу років згідно з п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведено також інформацію про перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати, в учбовій відпустці, перебування судна на саморемонті, у резерві. Також зазначено, що довідка видана на підставі наказів з особового складу, особової картки Т-2, розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати.
Заява за принципом екстериторіальності розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області.
22 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області було прийнято рішення № 930060802168 про відмову ОСОБА_5 в переведенні на пенсію за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 poків.
В рішенні зазначено також наступне.
ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України через систему Веб-портал із заявою № 1362 від 14 лютого 2024 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058-IV від 9 липня 2003 року починаючи з 1 січня 2023 року право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років.
З урахуванням наданих документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного соціального страхування, загальний страховий стаж заявниці на дату звернення складає 25 років 5 місяців 22 дні.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу від 23 до 33 років мають особи після досягнення віку 63 років з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 р.
За таких обставин прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу […] з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: […] з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; […].
Як встановлено судом, страховий стаж позивача складає 25 років 5 місяців 22 дні.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається зі Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, до вказаного списку внесені наступні роботи/професії/посади: розділ XXVIII «ТРАНСПОРТНІ ПОСЛУГИ», підрозділ 3 «Морський і річковий флот»: Плаваючий склад - машинна команда вантажних, пасажирських суден, буксирів, суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту (за винятком службово-роз'їзного, приміського і внутрішньоміського сполучення).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15 жовтня 1980 року:
- з 11 квітня 1989 року по 31 грудня 1992 року вона працювала в Київському суднобудівно-судноремонтному заводі провідницею;
- з 1 січня 1993 року по 10 травня 2000 року - працювала у ДАСК (Державна акціонерна судноплавна компанія) «Укррічфлот» (реорганізовано в АСК «Укррічфлоти») провідницею на теплоході «Ак.В.Глушков», « ОСОБА_4 » (записи №№ 12-17).
Як вбачається з довідки РС-право, періоди роботи позивача:
- з 11 квітня 1989 року по 4 березня 1995 року - зараховані до страхового стажу позивача (в одинарній кратності) як роботи в складі Плавскладу мор./річ флоту (5 років 10 місяців 24 дні);
- з 20 липня 1995 року по 10 березня 1996 року - зараховані до страхового стажу позивача (в одинарній кратності) як роботи в складі Плавсклад мор./річ флоту (0 років 7 місяців 21 день);
- з 31 березня 1996 року по 10 травня 2000 року - зараховані до страхового стажу позивача (в одинарній кратності) як роботи в складі Плавсклад мор./річ флоту (4 роки 1 місяць 10 днів).
Всього страховий стаж: 25 років 5 місяців 22 дні; спеціальний стаж, що дає право на пенсію по вислузі років: Плавсклад 25 років 5 місяців 21 день.
Відомості про зарахування будь-яких періодів роботи позивача до Списку № 2 відсутні.
Таким чином, позивач у періоди з 11 квітня 1989 року по 4 березня 1995 року, з 20 липня 1995 року по 10 березня 1996 року, з 31 березня 1996 року по 10 травня 2000 року працювала повний робочий день у складі плавскладу (працівники цивільного (морського, річкового та рибопромислового) флоту, які беруть безпосередню участь у плаванні), а саме - провідницею на теплоходах, які виходили у відкриті моря, займались роботами з перевезення вантажів, пасажирів.
У заяві від 14 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком позивач про це зазначила.
Разом із цим, як вбачається зі спірного рішення під час розгляду заяви ОСОБА_1 питання щодо наявності/відсутності у неї права на пенсію за віком на пільгових умовах за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (за Списком №2) відповідачем-1 взагалі не розглядалось - у рішенні лише зазначено про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію за ст. 26 Закону № 1058-IV.
Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що орган Пенсійного фонду України не розглянув належним чином заяву позивача від 14 лютого 2024 року.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 930060802168 від 22 лютого 2024 року є необґрунтованим та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі №200/1675/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі №200/1675/24 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 29 серпня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко